Вступ. Післявоєнна відбудова України постає як один із найважливіших етапів у відновленні держави, що зазнала значних руйнувань та втрат. Відбудова потребує не лише фінансових інвестицій, а і комплексного підходу до розв’язання проблеми зруйнованих об’єктів інфраструктури та житлового фонду. Рішення, які потрібні сьогодні – це будівництво та виробництво будівельних матеріалів за принципами сталого розвитку з залученням найкращих Європейських практик та досвіду.
Проблематика. Євроінтеграція галузі виробництва будівельних матеріалів втілюється у вигляді Регламенту (ЄС) № 305/2011 [1], а з 1 січня 2023 року набирає чинності ЗУ «Про надання будівельної продукції на ринку» [2], що імплементує в національне законодавство положення Регламенту (ЄС) № 305/2011 [1].
При цьому паралельно з новими введеними європейськими стандартами ще діють попередні національні норми – Державні Стандарти України. Це призводить до ускладнення використання нормативної документації виробниками, замовниками, будівельними компаніями та проєктантами. Така ситуація повною мірою поширюється на галузь виробництва бетону та цементів загальнобудівельного призначення.
Мета. Огляд чинних стандартів України, які регулюють вибір проєктантами та виробниками бетонних сумішей необхідного типу цементу задля дотримання вимог довговічності бетонних конструкцій.
Матеріали та методи. У статті використовуються методи комплексного і системного аналізу, порівняльний аналіз та метод експертних оцінок.
Результати. Запропоновано зміни до вимог вибору типу цементу в залежності від експозиційних класів на основі таблиці 6.2 у редакції Зміни 1 ДСТУ-Н Б В.2.7-299:2013 «Настанова щодо визначення складу важкого бетону» [13].
Висновки. Запропонована концепція експозиційних класів та узгоджені з нею рекомендації щодо вибору цементу задовольняє мету даної статті та рекомендована авторами, як інструмент для створення довговічного бетону в умовах різних середовищ експлуатації.
Діючі в Україні вимоги стандартів EN є «мінімальними» для всіх країн ЄС. Кожна країна ЄС доповнює їх додатковими вимогами у відповідності до своїх кліматичних умов та властивостями місцевих сировинних матеріалів, спираючись на ретельно проведені довготривалі дослідження довговічності бетону різного складу на різних цементах в різних умовах експлуатації. Такі дослідження слід проводити також в Україні відповідними науково-дослідними інститутами.