Вступ. Мінеральний порошок є важливим складником асфальтобетонної суміші, що виконує велику роль в забезпеченні якості асфальтобетонних сумішей. Питома поверхня мінерального порошку становить близько 90 % питомої поверхні мінеральних матеріалів у складі асфальтобетонної суміші. У складі асфальтобетонної суміші мінеральний порошок виконує дві ролі – заповнює пори між дрібним та крупним заповнювачем і структурує бітум. Останнім часом значна кількість робіт присвячується дослідженню відходів промисловості як сировини для виробництва мінерального порошку. Насамперед ці дослідження пов’язані з оцінюванням безпосереднього впливу мінерального порошку переважно на об’ємні властивості асфальтобетону або ж на його міцнісні властивості. Оскільки одним із призначень мінерального порошку є структурування бітуму, то значну увагу під час дослідження альтернативної сировини доцільно приділяти структурувальній здатності отримуваного мінерального порошку, оскільки недостатня структурувальна здатність мінерального порошку може стати причиною утворення пластичних деформацій, а надто велика структурувальна здатність — причиною зростання жорсткості асфальтобетону та зниження його низькотемпературної тріщиностійкості.
Проблематика. З метою оцінювання структурувальної здатності мінерального порошку переважно використовують «метод кільця і кулі», за якого структурувальну здатність оцінюють приріст температури розм’якшеності бітуму після змішування з мінеральним порошком. Однак, даний метод характеризує виключно вплив мінерального порошку на властивості бітуму за високих температур експлуатації, і не враховує можливу зміну властивостей бітуму за низької температури експлуатації та за технологічних температур.
Мета. Дане дослідження було присвячено оцінюванню впливу мінерального порошку різного походження на структурування бітуму за низької та високої температури експлуатації, а також за технологічних температур виробництва асфальтобетонних сумішей.
Матеріали і методи. Для проведення досліджень було прийнято мінеральний порошок з вапняку, граніту, кварциту, золи-винесення, механоактивованої золи-винесення, золи з гідровідвалу, доменного шлаку та цементу.
Результати. Результати досліджень засвідчили про значний вплив походження мінерального порошку на його структурувальну здатність. Структурувальна здатність мінерального порошку зростає із підвищенням температури, тобто за низької температури експлуатації мінеральний порошок практично не впливає на властивості бітуму, а з підвищенням температури до високої температури експлуатації та до технологічних температур виробництва асфальтобетонних сумішей, вплив мінерального порошку на властивості бітуму стає в рази суттєвішим.
Висновки. Дослідження структурувальної здатності мінерального порошку за зміною температури розм’якшеності різного походження засвідчили можливість використання для виробництва мінерального порошку сировини різного походження, а саме: сировини з гірських порід (осадових, вивержених та метаморфічних), сировини з вторинних продуктів промисловості (золи-винесення, золи з гідровідвалу та металургійних шлаків), а також фактично готовий будівельний продукт (цемент).
Для оцінювання ефективності мінерального порошку можна досліджувати його структурувальну здатність за зміною температури крихкості, оскільки під час визначення даного показника можна оцінити ефект від структурування, що полягає у збереженні однорідності асфальтов’яжучого під час підготування пластин.