Вступ. В умовах повоєнного відновлення цифровізація стає ключовим чинником ефективного управління інфраструктурними проєктами. Вона забезпечує нову якість даних, процедур і взаємодії між суб’єктами, формуючи передумови для підвищення прозорості та відповідальності у використанні публічних ресурсів.
Проблематика. Традиційні механізми економічного й правового супроводу проєктів виявляють обмежену здатність відповідати динаміці цифрового середовища, що породжує ризики неузгодженості процедур, фрагментації інформації та недостатнього контролю за реалізацією відбудовних ініціатив. Відсутність інтегрованих цифрових рішень ускладнює ефективний моніторинг, планування та правозастосування.
Мета. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад і розроблення цілісного підходу до формування економіко-правових механізмів супроводу проєктів відновлення інфраструктури в умовах цифровізації з урахуванням сучасних технологічних можливостей і вимог правової визначеності.
Матеріали і методи. Дослідження спирається на нормативні акти, аналітичні звіти, цифрові моделі управління проєктами, а також застосовує методи функціонального аналізу, системного підходу, порівняльного правознавства, моделювання управлінських процесів і структурно-логічного узагальнення.
Результати. У роботі показано, що формування ефективних економіко-правових механізмів супроводу потребує переходу до інтегрованих цифрових платформ, що забезпечують інтероперабельність, прозорість та автоматизацію процедур. Визначено ключову роль електронних дозволів, цифрових реєстрів, ГІС-систем, BIM-моделювання, смарт-контрактів та алгоритмічних інструментів контролю. Доведено, що застосування аналітики та штучного інтелекту дає можливість здійснювати проактивний ризик-менеджмент та оптимізувати економічну ефективність відбудовних проєктів. Розкрито взаємозв’язок таких механізмів із системною цифровою трансформацією публічних закупівель.
Висновки. Цифровізація формує якісно нову модель супроводу інфраструктурних проєктів, у якій економічні та правові інструменти функціонують як єдиний комплекс стандартизованих, взаємопов’язаних і технологічно підтверджених процедур. Вона забезпечує підвищення прозорості, керованості та підзвітності відбудови, мінімізує корупційні ризики та зміцнює інвестиційну привабливість проєктів. Запропонований підхід сприяє формуванню стійкої цифрової інституційної архітектури, необхідної для ефективної реалізації довгострокових національних програм відновлення.
