Вступ. Транспортна інфраструктура України зазнала руйнування та пошкоджень через воєнні дії на території України. Запроваджений воєнний стан у 2022 року відкоригував пріоритети з розвитку транспортної інфраструктури на її відновлення та відбудову для зменшення негативних ефектів на соціально-економічну сферу. Особливостями транспортної інфраструктури слід вважати синергетичний вплив на обороноздатність та обслуговування потреб оборони країни, вплив на соціальну стабільність суспільства та обслуговування гуманітарних потоків, вплив на економічну активність і забезпечення ланцюгів постачання для виробничих, торгівельних, аграрних і підприємств інших галузей економіки, мобільність населення для потреб освіти, охорони здоров’я, зайнятості тощо. Транспортна інфраструктура України до 2022 року активно оновлювалася через реалізацію Національної транспортної стратегії України на період до 2023 року та програму «Велике будівництво», що мало наслідком формування нової філософії у транспортній сфері і дорожньому господарстві.
Проблематика. Зміна основного фокусу інфраструктурних проєктів з розвитку та розширення транспортної інфраструктури на відновлення та відбудову доповнюється сукупністю інших викликів, що пов’язані з воєнними діями на території України, економічною невизначеністю, фіскальними дисбалансами, дефіцитом на ринку праці через мобілізацію та інші соціально-економічні проблеми, що вимагають реформування інституційного забезпечення. Як наслідок, було схвалено оновлену редакцію Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року та затверджено операційний план заходів з її реалізації у 2025-2027 роках, удосконалено публічне адміністрування відновлення транспортної інфраструктури України, залучено міжнародних партнерів до реалізації інфраструктурних проєктів, у тому числі через екосистему DREAM. Проте окремого наукового обґрунтування вимагають інші складові інституційного забезпечення інфраструктурних проєктів, а саме впровадження нових (інноваційних) форм контрактів.
Метою дослідження. Метою дослідження є узагальнення основних положень інноваційних форм контрактів (проєктуй-будуй) у контексті досвіду реалізації інфраструктурних проєктів
у 2019-2024 роках та обгрунтування їх потенціалу для відновлення транспортної інфраструктури України.
Матеріали та методи. Науковим і теоретичним підґрунтям дослідження слугують загальнонаукові положення економічної теорії щодо реалізації контрактів у дорожньому господарстві із застосуванням методів історичного аналізу та наукового узагальнення для визначення особливостей реалізації інфраструктурних проєктів, економіко-статистичного аналізу за оголошеними публічними закупівлями інфрастуктурних проєктів. Інформаційною базою дослідження стали офіційні статистичні дані Міністерства фінансів України щодо розмірів бюджетного фінансування дорожнього господарства та дані електронної системи Prozorro за оголошеними публічними закупівлями проєктних робіт за інфрастуктурним проєктами за 2019-2024 роки, у тому числі проєкти за типом Design-Вuild.
Результати. Узагальнено основні виклики відбудови транспортної інфраструктури та напрацювання покращення інституційної складової реалізації інфраструктурних проєктів, що реалізовані з початку 2023 року: започаткування функціонування екосистеми DREAM для створення, фінансування, управління і контролю над проєктами; з липня 2025 року започаткування реалізації нового національного проєкту «Проєктуй і будуй»; оновлення нормативно-правового забезпечення реалізації інфраструктурних проєктів та зміна розподілу повноважень між органами виконавчої влади. Узагальнено досвід впровадження більш ефективних форм контрактів для дорожнього господарства за довідником Ресурсного центру державно-приватного партнерства групи Світового банку та визначено перспективи подальших наукових розвідок за інноваційними формами контрактів. Проаналізовано ретроспективу впровадження інноваційних форм контрактів в Україні за даними електронної системи Prozorro, що розпочалася з 2018 року. Позитивною тенденцією розроблення і реалізації інфраструктурних проєктів визначено набуття досвіду як замовниками, так і підрядниками за контрактами Design-Вuild та формування сукупності постачальників послуг з розроблення проєктної документації та виконання дорожніх робіт. Ідентифіковано сукупність дискусійних особливостей реалізації контрактів Design-Вuild, а саме складність визначення вартісних показників (очікувана вартість, цінові пропозиції, договірна ціна), відсутність високого рівня конкуренції, обмеженість чисельності підрядників інфраструктурних проєктів з переважанням суб’єктів господарювання- резидентів до 2022 року та переважанням суб’єктів господарювання — нерезидентів з 2022 року; укладення переважно контрактів на поточний середній ремонт автомобільних доріг, рідше — будівництво; дострокове розірвання більшості контрактів через воєнний стан тощо.
Висновки. Обґрунтовано, що відбудову транспортної інфраструктури України слід вважати пріоритетом національної відбудови в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення з високим рівнем суспільної цінності та корисності, окремі аспекти високого рівня суспільної цінності та корисності відбудови отримали інституційну підтримку Уряду України, міжнародних фінансових і гуманітарних організацій через нормативне закріплення принципу «build back better» — «відбудуй краще, ніж було», налагодження роботи екосистеми DREAM і перегляд пріоритетності форм контрактів інфраструктурних проєктів із запровадженням національного проєкту «Проєктуй і будуй». Досліджено інноваційні форми контрактів для відновлення транспортної інфраструктури за сукупністю позитивних ефектів у розвинутих країнах і потенціал для подальшого впровадженняв в Україні. Інноваційні форми контрактів, наприклад, проєктуй-будуй, мають потенціал для відновлення транспортної інфраструктури з реалізацію проєктів на умовах пріоритетності, прозорості, публічності та конкурентності, ефективного використання бюджетних коштів і коштів міжнародної фінансової допомоги для потреб відновлення та розвитку конкурентоспроможної та ефективної транспортної системи, інтегрованої до транс’європейської транспортної мережі.
