Вступ. У вступі до статті висвітлено переваги застосування й актуальність робіт зі стандартизації двох матеріалів на основі гідравлічних в’яжучих: бетону, отриманого ущільненням цементобетонної суміші котком (RCC), і сумішей, укріплених гідравлічним в’яжучим (НВМs).
Проблематика. Тематика статті охоплює зіставлення RCC та НВМ, технологія застосування яких під час будування доріг і об’єктів транспортної інфраструктури передбачає укладання асфальтоукладачами й ущільнення котками і забезпечує економічний ефект порівняно із застосуванням звичайних бетонів.
Мета. Метою статті є виконання порівняльного аналізу RCC та НВМ, зокрема впроваджених у світовій практиці будівництва стандартних методів випробувань цих матеріалів, для підкреслення принципових розбіжностей RCC та НВМ як об’єктів стандартизації, а також складання загальних пропозицій щодо напрямку подальших робіт для забезпечення більш широкого впровадження RCC та НВМ у будівництво об’єктів транспортної інфраструктури і логістики.
Результати. Проаналізовано принципові питання стандартизації RCC та НВМ, охоплюючи значущі розбіжності складу і технічних вимог до матеріалів у їхньому проєктному віці. Зазначено, що віднесення RCC до стандартних бетонів дозволяє вирішувати задачі контролювання якості з підтвердженням забезпеченості проєктного класу матеріалу, а також уможливлює застосування масштабних коефіцієнтів для зразків у стандартних процедурах визначення міцності і виконання перерахунків для показників міцності, визначених різними методами.
Проведено диференціацію стандартних методів випробувань сумішей і виокремлено принципові розбіжності складу, відповідно до яких RCC класифікують за прийнятим для звичайних бетонів показником консистенції, тоді як НВМ у пластичному стані загалом характеризують за показниками, прийнятими для ґрунтів.
Виконано порівняльний аналіз стандартних методів виготовлення зразків RCC та НВМ і поставлено загальні питання впровадження цих матеріалів у рамках системи національних стандартів України.
Висновки. Розбіжності складу RCC та НВМ є визначальними для впровадження різних стандартних методів випробувань RCC та НВМ у пластичному стані – таких, як прийнято для двох різних видів будівельних матеріалів: бетонних сумішей та ґрунтів.
Ураховуючи високу жорсткість RCC-сумішей, які не проявляють осідання конуса, метод випробувань з визначення консистенції RCC-сумішей стандартизовано окремо від відповідних методів випробувань бетонних сумішей, які ущільнюють глибинним вібруванням.
Стандартні методи випробувань RCC-сумішей є репрезентативними з точки зору відповідних технологій дорожнього будування; поряд з цим застосування для RCC стандартних методів ущільнення з визначенням оптимальної вологості, аналогічно до НВМ, є ефективним для будування споруд з масивного бетону, таких як гідротехнічні споруди.
Впровадження методів випробувань RCC-сумішей і виготовлення зразків RCC, ідентичних міжнародним стандартам, у системі національних стандартів України є безальтернативним. Стандартизація RCC потребуватиме проведення робіт з перевіряння/підтвердження забезпеченості нормованих значень коефіцієнта варіації міцності на стиск.
