Мета дослідження полягає у визначенні суті й особливостей самоуправління в системі управління працею фахівців дорожньо-мостових підприємств (ДМП) і його ролі та місця у зазначеній системі.
Методологія дослідження полягає у використанні сукупності загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання в контексті атрибутивного (троїстого) наукового підходу, який дозволив провести його в три етапи: на першому етапі проведено комплексний аналіз системи управління працею фахівців ДМП, створена графічна модель у контексті суб’єкт-об’єктивного підходу, зроблені висновки. На другому етапі спочатку визначена суть і особливості самоуправління, створена графічна модель в контексті суб’єкт-суб’єктивного підходу, зроблені висновки. На третьому етапі визначено роль і місце самоуправління у системі управління працею фахівців ДМП шляхом порівняння графічних моделей, обраних на перших двох етапах. Це дозволило зробити науково обґрунтовані висновки з питання, що досліджується.
Наукова новизна полягає у проведенні структурного-функціонального аналізу самоуправління в системі управління працею фахівців ДМП у контексті атрибутивного наукового підходу на основі створення трьох видів графічних моделей, які дозволили надати достовірну характеристику самоуправління, визначити його суть та особливості, візуалізувати основні складові та характер зв’язків між ними і на цій основі зробити науково обґрунтовані висновки щодо його ролі та місця в зазначеній системі.
Висновки. Встановлено, що самоуправління є важливою складовою системи управління працею фахівців ДМП більш високого ієрархічного рівня системності (надсистемою), зі складною умовно зімкненою системою суб’єкт-суб’єктивного типу, з неочевидним характером зв’язків, яка забезпечує життєдіяльність, стійкість і результативність відтворювальних процесів у зазначеній системі. Показано, що в самоуправлінні фахівець ДМП, одночасно є суб’єктом і об’єктом управлінського впливу, тому самоуправління є найскладнішим видом управління і відноситься до утворень найвищого ієрархічного рівня за критеріями системності, ефективності і складності. У цьому полягає винятково важлива роль і місце самоуправління в системі управління працею фахівців ДМП. Удосконалення самоуправління необхідно розпочинати зі всебічної діагностики керівників і фахівців на таких підприємствах, шляхом активізації функції самоуправління серед керівного складу на основі його саморозвитку та самовдосконалення, з подальшим перенесенням накопиченого досвіду на інші ланки. Це дозволить вивести самоуправління працею керівників і фахівців ДМП на більш високий рівень і забезпечити його розвиток на інноваційній основі.