Вступ. У минулому концепцію транспорту відносили до дуже простого виду переміщення, але відповідне оновлення цього відбулося з приходом інновацій у сфері перевезень з можливістю перевезення людей і вантажів з високою продуктивністю. Спочатку використання пари, а потім і бензину та електроенергії, особливо стосовно залізничного сектора, змінило уявлення про мобільність «вручну» до «механізованого». У 20 столітті широке поширення приватного автомобіля привело до революції в плані мобільності, зміни попередніх установок міської концепції і її функціональності. У 50-х роках переважна більшість населення могла легко придбати приватний автомобіль, особливо завдяки рішучим політичним стратегіям, які сприяли розвитку автомобільної галузі. Мобільність – це складна система, що включає декілька видів транспорту, наприклад автомобільний, залізничний, морський та повітряний, взаємодіючи з інфраструктурою за допомогою транспортної послуги. Людина знаходиться між двох сутностей як з боку користувача, так і з боку об’єкта, залежно від цілей, можливих вигод або зовнішніх факторів.
Стаття присвячена аналізу факторів, що мають вплив на управління мобільністю в населених пунктах.
Проблематика. Управління мобільністю покликано покращити якість життя громадян та максимально зменшити зовнішні наслідки, від яких громада мусить страждати через транспортні проблеми; таким чином, застосування конкретних заходів призначено для більш ефективного та розумного використання доступного виду транспорту.
Мета. Визначення ролі управління мобільністю на сталий розвиток міст.
Матеріали та метод. Математичне моделювання, функція систематичної корисності.
Результати. Замість використання традиційних стимулів у вигляді знижок та ваучерів, гейміфікація — це нова стратегія для просування стійкості, коли співробітників заохочують до більшої фізичної активності та використання системи транзитного транспорту завдяки системі рейтингів, викликів та винагород.
Висновки. За допомогою гейміфікації муніципалітети можуть запровадити цікаву та інноваційну політику, яка базується на збільшенні привабливості певних видів/маршрутів/напрямків громадського транспорту.
