Specifics of geodetic works as part of acceptance tests of water drainage systems on bridges / Основні чинники формування поверхневого стоку з покриття штучних споруд

Опубліковано:
Номер: Випуск 32(2025)
Розділ: Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології
Cторінковий інтервал статті: 194-204
Ключові слова: міст, поверхневі стоки, поздовжній та поперечний похил, величина стоку, водопримальний елемент.  
Як цитувати статтю: Гаврищук В. В., Сосса Б. Р. Основні чинники формування поверхневого стоку з покриття штучних споруд. Дороги і мости. Київ, 2025. Вип. 32. С. 194–204.
Як цитувати статтю (references): Vladyslav Havryshchuk, Bohdan Sossa. Specifics of geodetic works as part of acceptance tests of water drainage systems on bridges. Dorogi і mosti [Roads and bridges]. Kyiv, 2025. Issue 32. P. 194–204 [in Ukrainian].

Автори

Державний торговельно-економічний університет (ДТЕУ), м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0003-3164-4426
Державний торговельно-економічний університет (ДТЕУ), м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0003-4484-4865

Анотація

Вступ. Ефективне управління поверхневими стоками з урбанізованих територій є ключовим завданням сучасного будівництва, що безпосередньо впливає на безпеку, функціональність та довговічність об’єктів. Традиційні рішення та розрахунки, які дозволяють підтоплення водозбірної ділянки на висоту бордюрного каменю не допускається  застосовувати на мостах. Некоректний розрахунок параметрів водовідведення може призвести до аквапланування, замокання конструктивних елементів та їх руйнування, що зумовлює необхідність вдосконалення існуючих методик. Основним способом, який застосовується в Україні для розрахунку витрати дощового стоку з водозбірного басейну є метод граничних інтенсивностей, описаний в [4]. У світовій практиці широко поширена та застосовується формула Маннінга [1-3, 11].

Окремим, але критично важливим аспектом, що часто ігнорується, є зв’язок між теоретично обґрунтованими мінімальними похилами та точністю їх практичного втілення. При проектуванні та будівництві мостових конструкцій, визначення та забезпечення мінімальних поздовжніх ухилів, необхідних для ефективного водовідведення, безпосередньо залежить від точності вимірювального обладнання (нівелірів, тахеометрів) та кваліфікації виконавців. Малі похили можуть виявитися меншими за допустиму похибку вимірювань, що робить їх практичну реалізацію неможливою та призводить до утворення застійних зон. Таким чином, аналіз впливу похилів має бути інтегрований з оцінкою практичної досяжності заданих параметрів.

Додатково, слід враховувати імовірність похибок при теоретичних розрахунках, важливим викликом є коректне втілення проектних рішень на практиці. При цьому будівельний підйом, що являє собою заздалегідь розраховане імітування зворотної кривини, є обов’язковим елементом проектування прогонових конструкцій для компенсації їхнього прогину під постійним і тимчасовим навантаженнями. Неточності у визначенні або реалізації цих відміток безпосередньо впливають на фактичні поздовжні та поперечні ухили на поверхні проїжджої частини. Навіть незначні відхилення у відмітках будівельного підйому можуть нівелювати проектні похили, необхідні для ефективного водовідведення, що призводить до утворення локальних зон застою води та порушення функціонування водовідведення.

В роботі проведено моделювання формування поверхневого стоку за формулою Маннінга [1-3, 11] та методом граничних інтенсивностей [4]. При моделюванні руху поверхневого стоку основною задачею було визначення максимальної величини шару поверхневого стоку, з подальшим визначенням основних факторів впливу на величину шару стоку. Моделювання формування поверхневого стоку виконано з урахуванням змінних поздовжніх та поперечних похилів покриття, геометричних параметрів водозбірної ділянки відстані між водоприймальними елементами та ширини. 

Проблематика. Однією з передумов ефективного функціонування системи водовідведення з покриття мосту та захисту конструкцій є швидкість прийому поверхневого стоку водоприймальними елементами, основним показником, який визначає швидкість руху стоку є похил поверхні. Похибки та неточності, можуть впливати на зменшення похилу та на ефективність функціонування системи водовідводу.

Мета. Провести моделювання процесу формування поверхневого стоку методом Маннінга та граничних інтенсивностей. Визначити кількість стоків, які формуються з локальної водозбірної ділянки перед елементом водозбору. Визначити мінімально-допустимі поздовжні похили для мостів з урахуванням забезпечення функціонування системи водовідведення.

Матеріали та методи. Під час дослідження використано комплексний підхід, що базується на аналізі науково-технічних напрацювань у сфері проєктування поверхневого водовідведення та дощової каналізації, а також практичний досвід їх улаштування. Методологічною основою роботи є аналіз чинних будівельних норм та порівняння їх із відповідними закордонними нормативними документами та технічною літературою. Для забезпечення комплексності дослідження ураховано вітчизняний і світовий досвід, здобутий під час виконання робіт із проєктування, улаштування та експлуатації водовідвідних систем. Застосовано методи математичного моделювання для визначення оптимальних ключових чинників, які визначають величину формування поверхневого стоку та мінімально-допустимі поздовжні похили покриття мосту, які забезпечують ефективне функціонування системи водовідведення.

Результати. Визначено основні чинники, які впливають на формування поверхневого стоку. Обґрунтовано величину поздовжнього похилу, яка забезпечує ефективність роботи системи водовідведення.

Висновки. Дослідження показує, що для забезпечення ефективного водовідведення та запобігання руйнуванню мостових конструкцій необхідно враховувати не лише теоретичні розрахунки, але й практичну реалізацію проектних рішень. Досягнення мінімально допустимого поздовжнього похилу, що становить не менше 0,2 %, є ключовою умовою для забезпечення надійного функціонування системи водовідведення.

Посилання

  1. Barnes, H. H. (1989). Roughness Characteristics of Natural Channels (U.S. Geological Survey Water Supply Paper 1849). Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office.
  2. US Army Corps of Engineers. (2020). HEC-RAS River Analysis System Hydraulic Reference Manual. Hydrologic Engineering Center.
  3. Sturm, T. W. (2010). Open Channel Hydraulics. McGraw-Hill Education.
  4. ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. із міною № 1. Київ, 2019, 219 с. (Інформація та документація).
  5. Jong-min Kim, Hyunglak Lee, Yong Rak Kim, H. B. Kim (2009). A Drainage System for Mitigating Moisture Damage to Bridge Deck Pavements.
  6. S. Pearson, J. Cuninghame (1998). Water Management for Durable Bridges.
  7. Mohamed M. Mekkawy, D. White, M. Suleiman, S. Sritharan (2005). Simple Design Alternatives to Improve Drainage and Reduce Erosion at Bridge Abutments.
  8. ДБН В.2.3-22:2009 Мости та труби. Основні вимоги проектування. Київ, 2010, 46 с. (Інформація та документація).
  9. Amin Akhnoukh, Rudolf Seracino Design and Construction Practices for Efficient Bridge Deck Drainage. EPiC Series in Built Environment.
  10. Bani-Hani, A. Baral, M. Shahandashti (2023). Synthesis of State of Practice on Bridge Deck Drains. International Conference on Transportation and Development 2023.
  11. ASCE Manual of Practice No. 77 (1992). Design and Construction of Urban Stormwater Management Systems.
  12. Urban Drainage Design Manual Hydraulic Engineering Circular 22, Third Edition, 2009.
  13. Kaskiv V. I., Havryshchuk V. V. Linear surface drainage from road coverage, technical and economic indicators. Автомобільні дороги і дорожнє будівництво. 2020. Вип. 108. С. 39–45.
  14. Сосса Б., Гаврищук В. (2025). Використання методу Монте-Карло при дослідженні похибок геодезичних приладів. Технічні науки та технології. Чернігів. 2025. 2(40), С. 472–484. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5363-2025-2(40)-472-484.
  15. ДСТУ-Н Б В.1.3-1:2009 Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Виконання вимірювань, розрахунок та контроль точності геометричних параметрів. Київ: Мінрегіон України, 2010, 75 с. (Інформація та документація).