У статті досліджено історичні та сучасні аспекти використання інноваційних матеріалів у будівництві та архітектурі з акцентом на роль кольору та просторової графіки у формуванні архітектурного середовища. Проаналізовано еволюцію будівельних матеріалів від традиційних природних ресурсів до сучасних композитів, наноматеріалів та інтелектуальних будівельних оболонок.
Визначено, що розвиток інноваційних матеріалів суттєво вплинув на формування нових архітектурних форм та композиційних принципів. Колір розглядається як важливий елемент архітектурної композиції, який взаємодіє з формою, світлом та фактурою матеріалу. Сучасна архітектурна практика все більше інтегрує структурні характеристики з візуальними характеристиками, такими як динаміка кольору, текстура поверхні та взаємодія з природним та штучним світлом. У цьому контексті колір вважається важливим елементом архітектурної композиції, що впливає на просторове сприйняття, візуальну ідентичність та емоційний досвід у забудованому середовищі.
Особливу увагу приділено сучасним фасадним системам, медіафасадам, адаптивним оболонкам та параметричним конструкціям. Досліджено роль цифрових технологій проектування у формуванні нових архітектурних образів.
У результаті дослідження встановлено, що синтез інноваційних матеріалів, цифрових технологій та художніх принципів формує нову парадигму сучасної архітектури.
