Функціонування транспортно-логістичних систем на деокупованих територіях відбуваються в умовах критичної невизначеності, безпекових ризиків та суттєвого руйнування базової інфраструктури, що унеможливлює застосування класичних ринкових моделей маршрутизації та управління. Метою статті є формалізація деструктивних чинників та розробка науково обґрунтованих підходів щодо адаптації та оптимізації вантажних і пасажирських транспортно-логістичних систем на деокупованих територіях в умовах поствоєнного відновлення. У праці застосовано апарат теорії множин (для систематизації та формалізації факторів ризику), системний та порівняльний аналіз (для оцінки викликів у вантажному та пасажирському секторах), а також елементи математичного моделювання й векторної оптимізації (для формулювання перспектив подальших досліджень). Здійснено формалізацію генеральної множини деструктивних факторів. Обґрунтовано трирівневу модель адаптації транспортно-логістичної системи деокупованих територій України. Доведено, що її оптимізація вимагає переходу від однокритеріальних методів до багатокритеріальної компромісної оптимізації.
У результаті дослідження запропоновано трирівневу модель адаптації вантажних ланцюгів постачання, що охоплює топологічні перетворення (сухі порти та мультимодальність), сервісну автономність (мобільні заправні й ремонтні комплекси) та потокову синхронізацію для ліквідації порожніх зворотних пробігів. Обґрунтовано необхідність трансформації пасажирського сполучення на основі концепції «Транспорту за запитом» (Demand-Responsive Transport — DRT) з урахуванням зсуву демографічного профілю та вимог інклюзивності. Сформульовано математичну постановку перспективної задачі багатокритеріальної оптимізації на нестаціонарному графі за суперечливими критеріями собівартості, часу, безпеки та соціального покриття, що створює теоретико-методологічне підґрунтя для розробки інтелектуальних систем прийняття рішень у поствоєнній логістиці.
