У цій роботі уточнено підхід до проєктування параметрів швів розширення бетонного дорожнього покриву безпосередньо із штильовим з'єднанням плит під час розроблення проєкту жорсткого дорожнього одягу.
Актуальність такого дослідження зумовлена саме тим, що допустима відстань між деформаційними швами залежить від кількості та сумарної ширини пружних прокладок у конструктивному перерізі, водночас коли існуючий алгоритм потребує повторного розрахування кожного конструктивного варіанта.
Мета дослідження полягає у встановленні узагальнених залежності як для одного так і для кількох деформаційних швів однакової ширини, а також обґрунтування раціональних конструктивних рішень.
Під час проведення досліджень використано рівноцінно аналітичний і розрахунково порівняльні методи. Для прикладу виконано розрахунок для майданчика стоянки транспортних засобів із бетонним покривом товщиною 22 см. Порівняно конструкції з одним швом шириною 30 мм і двома швами такої самої ширини, розташованими на відстані більше ніж 1,5 м один від одного. Встановлено, що деформація пружної прокладки, розрахункова відстань між швами та діапазон їх робочого переміщення прямо залежить від кількості швів, і в той же час умова достатньої ширини пружної прокладки від цієї кількості не залежить. За прийнятих вихідних даних два шви збільшують розрахункову відстань між конструктивними перерізами і дають можливість зменшити орієнтовну кількість таких перерізів на одному кілометрі автомобільної дороги орієнтовно з 40 до 20.
Проаналізувавши результати зроблено висновок, що достатність ширини пружної прокладки (заповнювача шва) можна перевірити один раз, а потрібну відстань між деформаційними швами обґрунтувати вибором кількості швів.
Практичне значення результатів цих досліджень полягає у скороченні кількості варіантних розрахунків під час практичного проектування, зокрема із бетонним покривом зі штировим з'єднанням плит.
