Вступ. Будівництво (реконструкція), модернізація, оновлення та експлуатація об'єктів інфраструктури, спрямованих на задоволення основних потреб населення, мають стратегічний характер, оскільки охоплюють транспортний сектор, житлово-комунальне господарство, освіту, охорону здоров’я та інші сфери народного господарства. Від злагодженої роботи інженерно-транспортної інфраструктури залежить не тільки ефективність роботи промисловості, сільськогосподарського виробництва, а й забезпечення належного рівня життєвого розвитку людей та обороноздатності країни.
У період широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України об’єкти інфраструктури стали однією з ключових сфер, які зазнали найбільших атак з боку агресора, відповідно ці об’єкти отримали найбільших руйнувань, як в абсолютному, так і у вартісному виразі.
У зв’язку із реорганізацією структури Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яке реалізує державну політику у сфері відновлення і розвитку інфраструктури країни, саме на його регіональні підрозділи, якими є Служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях (далі – Служба замовника), як одержувачі або розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня було покладено функції з технічного нагляду, організації та проведення закупівель робіт / послуг, підготовки необхідної проєктної документації, контролю за виконанням робіт і здачі готового об’єкта в експлуатацію під час виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту), ремонту, модернізації інфраструктури, об’єктів житлової нерухомості, громадського призначення, виробничого комплексу, соціальної сфери, сфери житлово-комунального господарства, благоустрою населених пунктів, управління побутовими відходами, інженерно-транспортної, енергетичної інфраструктури, захисних споруд цивільного захисту, інших об’єктів, що мають вплив на життєдіяльність населення, військових об’єктів та майна, у сферах авіаційного, залізничного (крім утримання), морського та внутрішнього водного транспорту, автомобільного транспорту загального користування, міського електричного транспорту, у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, а також щодо об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, розвитку, будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного та залізничного сполучення та інших робіт, що відносяться до компетенції Служби замовника. Ураховуючи зазначене, удосконалення організаційної структури Служби замовника з урахуванням нових функцій і завдань, формування чітких та прозорих правил формування кошторису на утримання служби замовника та визначення процедури узгодження кошторису з органом управління є ключовим завданням для отримання універсального механізму розрахунку, який забезпечить ефективне і прозоре використання бюджетних коштів.
Проблематика. У зв’язку оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України [1] і розширення функцій та обов’язків Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України виникла потреба у перегляді Методичних вказівок [2]. Існує нагальна потреба в оптимізації та визначенні обґрунтованого розміру коштів на утримання Служби замовника, яка зумовлена також запровадженням нових національних стандартів із ціноутворення в будівництві, що встановлюють порядок визначення вартості робіт в будівництві [4, 5]; оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади, а саме змін, які відбулися в структурі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України та його регіональних підрозділів, а також надання їм нових функцій; запровадженням Концепції реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування.
Метою дослідження є удосконалення методології, яка визначає порядок формування кошторису видатків на утримання Служби замовника, оптимізація загальної структури Служби замовника та формалізація процесу адміністрування витрат на її утримання, забезпечення єдиного підходу до визначення та планування фінансових ресурсів, необхідних для ефективного функціонування Служби замовника в умовах реалізації інфраструктурних проєктів, забезпечення прозорості та ефективності використання фінансових ресурсів під час виконання робіт з відновлення та розвитку інфраструктурних об’єктів.
Матеріали та методи. Під час проведення дослідження виконано аналізування нормативно-правових актів і нормативних документів, які регламентують функціонування Служби замовника, а також нових правил з ціноутворення [4, 5]. Методологія складання кошторису видатків на утримання Cлужби замовника та визначення розміру коштів на її утримання під час виконання робіт з відновлення та розвитку інфраструктури перш за все ґрунтується на перегляді постанови Кабінету Міністрів України [1] та обґрунтуванні пропозицій щодо оптимізації структури Cлужби, як замовника робіт з відновлення та розвитку інфраструктури відповідно до вимог нормативно-правових актів, нормативних документів та з урахуванням обсягів робіт з відновлення та розвитку інфраструктури на мінімально допустимому рівні (у тому числі з урахуванням вимог законодавства про публічні закупівлі, залучення незалежного технічного нагляду, інженера-консультанта тощо).
Результати. У результаті дослідження було синтезовано удосконалену методологію складання кошторису видатків на утримання Служби замовника, яка дозволить об’єктивно і достовірно визначати розмір коштів на утримання Служби замовника під час виконання робіт з відновлення та розвитку інфраструктури з урахуванням нового функціоналу Служби замовника та змін в нормативному забезпеченні ціноутворення в будівництві. На основі удосконаленої методології були розроблені Методичні вказівки, які застосовуватимуться для складання кошторису видатків Служби замовника під час виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг відповідно до національного стандарту [3], а також виконання інших робіт та/або послуг, які є предметом діяльності Служби замовника.
Висновки. На практиці Методичні вказівки [9] застосовуватимуть під час обґрунтування розміру коштів на утримання Служби замовника, що включають до глави 10 «Утримання служби замовника та інжинірингові послуги» зведеного кошторисного розрахунку вартості робіт з нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, а також вартості робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та модернізації об’єктів інфраструктури. Розроблені методичні вказівки [9] розширять нормативну базу документів з відновлення і розвитку інфраструктури та використовуватимуться під час підготовки проєктів та аналізу кошторисів видатків на утримання Служби замовника.
