Вступ. У статті розглянуто проблему проектування складних архітектурних форм у сучасному сакральному будівництві з акцентом на конструктивну реалізованість та інженерно-розрахункові аспекти. Розкрито значення будівельних конструкцій як ключового чинника, що дозволяє втілювати нетипові об’ємно-просторові рішення в умовах реального будівництва. Підкреслено актуальність комплексного підходу до формоутворення, що охоплює як архітектурну концепцію, так і точний інженерний аналіз.
Проблематика. Брак уніфікованих методик моделювання, розрахунку та нормативного регламенту для проектування складних конструктивних систем призводить до труднощів у практичній реалізації інноваційних архітектурних форм. Це особливо актуально у сфері сакральної архітектури, де візуальна експресія потребує конструктивної обґрунтованості.
Мета статті. Висвітлення перспектив сучасного конструювання складних форм на прикладі сакральних будівель та обґрунтування потреби в оновленні розрахункових підходів, типологій конструкцій і нормативної бази.
Матеріали і методи. Для дослідження використано метод аналізу реалізованих архітектурно-конструктивних рішень у сфері сакрального будівництва, інструменти параметричного та геометричного моделювання (Grasshopper, Rhino), програмні засоби для FEM-розрахунку (LIRA-SAPR, SCAD Office, Karamba3D), огляд чинних нормативних документів та порівняльні інженерні розрахунки. Розглянуто типологію сучасних конструкцій та принципи їх адаптації до складних форм.
Результат. На прикладі порівняння традиційної та параметричної купольної конструкції доведено вплив геометрії на напружено-деформований стан та матеріаломісткість. Запропоновано підходи до панелізації, розробки вузлів з’єднання, оптимізації армування та врахування температурно-деформаційних впливів. Встановлено ключові обмеження чинної нормативної бази та подано пропозиції щодо її оновлення.
Висновки. Складні форми в архітектурі неможливо реалізувати без глибокого інженерного аналізу та міждисциплінарної співпраці. Будівельні конструкції нового покоління дозволяють поєднати естетику, довговічність та технологічність, однак потребують перегляду нормативних і методичних засад проектування. Отримані висновки можуть бути корисними для проектувальників, науковців і розробників сучасних будівельних норм.
