Вступ. Стаття досліджує правові, організаційні та технологічні аспекти інвентаризації земель комунальної власності на прикладі міста Львова. Інвентаризація земель розглядається як фундаментальний механізм управління територіальними ресурсами, що забезпечує достовірність кадастрової інформації та підтримує фінансову стабільність місцевих громад. Актуальність дослідження визначається низкою чинників: швидкою урбанізацією та розширенням інфраструктури, необхідністю зміцнення муніципальних бюджетів за рахунок земельного податку та орендної плати, важливістю запобігання несанкціонованому використанню земель, а також викликами воєнного стану та економічної нестабільності.
Проблема, розглянута у дослідженні, полягає у неповній та фрагментарній реалізації інвентаризації земель у містах України, що призводить до застарілих кадастрових даних, зниження інвестиційної привабливості та обмеженої прозорості у сфері управління земельними ресурсами. Попередні дослідження підкреслювали значення інвентаризації для кадастрових систем, однак залишаються методологічні та технологічні прогалини. Зокрема, відсутність стандартизованих процедур, недостатня інтеграція геоінформаційних технологій та слабкі фінансові механізми знижують ефективність процесів інвентаризації.
Метою дослідження є визначення специфічних особливостей інвентаризації земель комунальної власності у Львові та розроблення напрямів її модернізації. Завдання дослідження включають: обґрунтування теоретико-правових засад інвентаризації земель; аналіз сучасного стану інвентаризації у Львові; виявлення організаційних та фінансових проблем; розроблення алгоритму проведення інвентаризації з урахуванням цифровізації, GIS-технологій та екологічного моніторингу.
Методологія поєднує правовий аналіз, організаційне оцінювання та технологічну експертизу. У дослідженні окреслено шість основних етапів інвентаризації: ухвалення рішення міською радою, призначення виконавців, проведення польових та камеральних геодезичних робіт, підготовка технічної документації, затвердження органами місцевого самоврядування та реєстрація у Державному земельному кадастрі. Кожен етап підтверджується відповідними законодавчими актами та технічними стандартами.
Результати показують, що хоча Львів розпочав інвентаризацію земель ще у 1998 році, процес залишається незавершеним через бюрократичні та фінансові обмеження. Як вирішення пропонується інтеграція сучасних геодезичних технологій, аерофотозйомки з використанням БПЛА та GIS-платформ, що дозволить підвищити точність, ефективність та прозорість. Додатково наголошується на включенні екологічних даних до кадастрових систем як способі узгодження управління земельними ресурсами з цілями сталого розвитку.
Висновок. Встановлено, що інвентаризація земель комунальної власності є не лише технічною процедурою, а й стратегічним інструментом міського розвитку, фінансової стабільності та добробуту громади. Модернізація процесів інвентаризації шляхом цифровізації, впровадження геоінформаційних систем та екологічної інтеграції сприятиме прозорості, залученню інвестицій та зміцненню стійкості українських міст в умовах сучасних соціально-економічних та правових викликів.
