Вступ. У сучасних умовах логістичні провайдери змушені адаптуватися до нових реалій, запроваджуючи сучасні методи управління персоналом, спрямовані на утримання працівників, підвищення їхньої мотивації та продуктивності. Важливими аспектами стає розроблення програм професійного розвитку водіїв, покращення умов праці, запровадження гнучких графіків і підвищення рівня соціального забезпечення. Дослідження основних аспектів управління персоналом водіїв у кризових умовах є необхідним для розроблення ефективних стратегій збереження кадрового потенціалу та забезпечення стійкості логістичних провайдерів в умовах нестабільності.
Проблематика. Логістична галузь України опинилася в центрі серйозних викликів, спричинених сучасними кризовими умовами, що впливають на функціонування бізнесу та управління персоналом. Воєнний стан, мобілізація, значна міграція населення та інші фактори суттєво вплинули на кадровий потенціал підприємств. Дефіцит водіїв вантажного та пасажирського транспорту, який спостерігається не лише в Україні, а й у розвинених країнах, зумовлює необхідність пошуку ефективних підходів до вдосконалення процесу управління персоналом водіїв у підприємствах логістичних провайдерів за умов кризових ситуацій.
Мета. Аналіз основних факторів, що впливають на ефективність управління персоналом водіїв у кризових умовах, виявити ключові проблеми та запропонувати методичні підходи щодо вдосконалення цих процесів, що дозволяють зберігати високу продуктивність і знижувати плинність водіїв в умовах нестабільної економіки.
Матеріали та методи. У процесі написання статті було використано комплексний підхід до аналізу проблем управління персоналом в Україні, зокрема зосереджено увагу на управлінні водіями. Основними джерелами інформації стали наукові публікації, присвячені методам управління персоналом, стратегічному плануванню та кадровій політиці як у логістиці так і в інших сферах. Для досягнення поставлених цілей використовувалися такі методи дослідження: метод аналізу та синтезу (застосовувався для узагальнення існуючих теоретичних підходів до управління персоналом, виділення ключових проблем та їх причинно-наслідкових зв’язків); порівняльний метод (дозволив зіставити різні підходи до управління персоналом у логістичних компаніях та оцінити їхню ефективність); метод систематизації (сприяв класифікації основних проблем управління персоналом водіїв за критеріями, які враховують індивідуальні характеристики працівників, особливості підприємства та зовнішні фактори тощо); графічний і табличний методи (використано для наочного відображення причинно-наслідкових зв’язків).
Застосування цих методів дало змогу сформувати комплексне бачення проблематики управління персоналом водіїв у підприємствах логістичних провайдерів і розробити рекомендації щодо покращення кадрової політики в умовах сучасних викликів.
Результати. Дослідження може бути використане для розроблення рекомендацій щодо удосконалення управлінських процесів на підприємствах логістичних провайдерів, що дозволить ефективно адаптуватися до економічної нестабільності та кризових ситуацій.
Висновок. У роботі визначено, що в умовах економічної нестабільності та кризових ситуацій значно зростає важливість індивідуалізованого підходу до управління персоналом водіїв, що включає врахування таких чинників, як вікові групи, професійний досвід, мотиваційні потреби та психологічні характеристики працівників. Особлива увага приділена розробленню індивідуальних стратегій мотивації та підтримки, що сприяє зниженню плинності кадрів і підвищенню рівня задоволеності працею.
