Вступ. Перехід будівельної галузі України до європейської системи стандартизації на основі EN та гармонізованих технічних специфікацій спричиняє глибоку трансформацію організаційно-технологічних процесів і механізмів управління якістю. Актуальність цього процесу зумовлена вимогами інтеграції до єдиного ринку ЄС та необхідністю підвищення конкурентоспроможності будівельних підприємств.
Проблематика. Попри інституційну інтеграцію положень Регламенту (ЄС) № 305/2011 до національного законодавства, практична адаптація будівельних організацій стикається з низкою труднощів: модернізація виробничих процесів, впровадження процедур оцінювання відповідності, забезпечення економічної ефективності та гармонізація технологічних рішень із новими нормативними вимогами.
Мета. Метою дослідження є комплексний аналіз організаційних, технологічних та економічних аспектів управління якістю в будівництві в умовах переходу до європейської системи стандартизації та визначення оптимальних моделей адаптації підприємств.
Матеріали і методи. Методологічну основу становлять аналіз нормативно‑правових актів України та ЄС, сучасних наукових джерел з питань стандартизації, методики оцінювання відповідності, процесного управління та економічної ефективності. Застосовано системний, порівняльний, функціональний та економіко-аналітичний підходи.
Результати. У статті обґрунтовано взаємозв’язок між гармонізацією нормативної бази, цифровізацією контролю якості, впровадженням ризик‑орієнтованих підходів та економічними механізмами забезпечення ефективності. Визначено ключові бар’єри переходу до EN, розкрито роль технічної оцінки та маркування СЕ, узагальнено наукові підходи до оптимізації організаційних процесів у контексті євроінтеграції.
Висновки. Комплексна модернізація системи управління якістю є необхідною умовою сталого розвитку будівельної галузі. Ефективне впровадження європейських стандартів потребує узгодженості нормативних вимог, технологічного оновлення та економічного обґрунтування управлінських рішень.
