Сучасні будівельні машини як елемент інноваційного архітектурного процесу

Опубліковано:
Номер: Випуск 33(2026)
Розділ: Архітектура та містобудування
Cторінковий інтервал статті: 412-419
Ключові слова: архітектура, будівельні машини, BIM, інноваційний процес, параметричне проєктування, сталий розвиток, роботизація, Smart Construction.
Як цитувати статтю: Василишин В. Я., Василишин О. О., Довган С. І. Сучасні будівельні машини як елемент інноваційного архітектурного процесу. Дороги і мости. Київ, 2026. Вип. 33. С. 412–419.
Як цитувати статтю (references): Vitalii Vasylyshyn, Olga Vasylyshyn, Sofia Dovhan. Modern construction machines as an element of an innovative architectural process. Dorogi і mosti [Roads and bridges]. Kyiv, 2026. Issue 33. P. 412–419 [in Ukrainian].

Автори

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-0367-1198
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна
https://orcid.org/0009-0001-5914-5293
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна
https://orcid.org/0009-0005-2121-4918

Анотація

Вступ. Сучасний архітектурно-будівельний процес зазнає суттєвих змін під впливом цифрової трансформації, автоматизації та розвитку інноваційних технологій. У цих умовах будівельні машини перестають бути виключно технічним засобом виконання робіт і набувають ролі активного елемента архітектурного процесу. Вони поєднують технічні, екологічні та естетичні аспекти розвитку будівництва, визначаючи нові підходи до проєктування, зведення й експлуатації архітектурних об’єктів.

Проблематика дослідження. Незважаючи на активний розвиток автоматизованих, роботизованих і інтелектуальних будівельних систем, у наукових дослідженнях недостатньо розкрито їхню роль як чинника формування інноваційного архітектурного мислення. Потребує поглибленого аналізу вплив сучасних будівельних машин на формоутворення, конструктивну логіку, екологізацію та інклюзивність архітектурного середовища, особливо в умовах сталого розвитку міст і післявоєнного відновлення зруйнованих територій України.

Мета дослідження Метою статті є дослідження ролі сучасних будівельних машин у формуванні інноваційного архітектурного процесу та визначення їхнього впливу на технічні, екологічні й естетичні аспекти розвитку сучасного будівництва.

Мета і завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети у статті передбачено вирішення таких завдань:

1. Дослідити еволюцію будівельної техніки від традиційних механічних систем до високотехнологічних автоматизованих і роботизованих комплексів;

2. Проаналізувати вплив технічних інновацій на принципи проєктування, зведення та експлуатації архітектурних об’єктів;

3. Визначити основні тенденції інтеграції будівельних машин у середовище BIM та концепцію Smart Construction;

4. Розкрити значення параметричного проєктування, 3D-друку, автоматизованого монтажу та дистанційного управління технікою;

5. Оцінити екологічні та соціальні аспекти застосування сучасних будівельних машин у контексті сталого розвитку та відновлення інфраструктури України.

Методи досліджень і результати. У дослідженні застосовано методи аналізу й узагальнення наукових джерел, системний і структурно-функціональний підходи, порівняльний аналіз сучасних технологічних рішень у будівельній галузі. У результаті встановлено, що інтеграція будівельних машин із цифровими архітектурними моделями в режимі реального часу забезпечує підвищення ефективності, точності та безпеки будівельного процесу. Виявлено, що застосування параметричного проєктування, адитивних технологій і автоматизованих систем монтажу сприяє формуванню нової техно-архітектурної культури, зменшенню енергоспоживання та скороченню будівельних відходів. Доведено, що сучасні будівельні машини відіграють важливу роль у створенні інклюзивного, адаптивного та енергоефективного міського середовища.

Висновки. Сучасні будівельні машини є не лише технічним інструментом реалізації архітектурного задуму, а й концептуальним елементом архітектури, який формує нові межі архітектурного мислення. Їх використання визначає можливості формоутворення, конструктивної логіки та сприяє впровадженню принципів сталого розвитку в сучасному міському середовищі.

Отримані результати підтверджують доцільність розвитку міждисциплінарної співпраці архітекторів, інженерів і фахівців з автоматизації, а також необхідність удосконалення освітніх і наукових програм для підготовки кадрів, здатних працювати у високотехнологічному будівельному середовищі, зокрема в умовах післявоєнного відновлення України.

Посилання

  1. Василишин В. Я., Василишин Я. В. Архітектурне матеріалознавство. Архітектурне матеріалознавство. Збірник тестових завдань. Івано-Франківськ. 2025. 73 с.
  2. Василишин В. Я., Василишин Я. В. Конструкції будівель та споруд. Розрахунок залізобетонних конструкцій на міцність. Практикум. Івано-Франківськ, 2025. 65 с.
  3. Ященко О. Ф., Василишин В. Я., Данилюк Н. Я., Макогін О. В., Чеверда А. М. Конструкції будівель і споруд. Навчальний посібник. Івано-Франківськ, 2025. 137 с.
  4. Василишин В. Я., Василишин Я. В. Вплив дуальної освіти на формування професійних компетентностей майбутніх інженерів в Україні. Педагогічна академія: Наукові записки.  № 20(2025). С. 1–22.
  5. Василишин В. Я. Нарисна геометрія – основа технічного розвитку студентів архітекторів та будівельників ScientificWorldJournal. Issue № 33, September, 2025. Ref. BG33-097 September 22, 2025.
  6. Роль інженерної графіки у навчанні студентів-механіків. ScientificWorldJournal. Вип. № 33, 2025. Посилання BG33-097, 22 вересня 2025 р.
  7. Василишин В. Я., Василишин Я. В. Роль інженерної графіки для підготовки студентів механічних спеціальностей. The 10th International scientific and practical conference «Future of science: innovations and perspectives» (August 11-13, 2025) SSPG Publish, Stockholm, Sweden. 2025. 148 p. (P. 45–50).
  8. Василишин В. Я., Довган С. І. Нарисна геометрія та цифрове моделювання у формуванні енергетичного потенціалу сучасного університету. Міжнародний форум «Нафтогазова енергетика 2025», 30 жовтня – 01 листопада 2025 року, м. Яремче.