Вступ. Урбанізація, інтенсифікація автоперевезень, розвиток інфраструктури міст є причиною збільшення шумового (акустичного) навантаження. Зі зростанням транспортних потоків збільшуються і зони акустичного дискомфорту, проблема, транспортного шуму набуває все більшого екологічного та соціального значення.
Проблематика. Транспортний потік значно посилює екологічні проблеми міст. Одним із найнегативніших чинників є всезростаюче акустичне навантаження. Шумове забруднення наразі стає одним із найвагоміших екологічних стресорів. Рівень шуму залежить від інтенсивності, швидкості, характеру транспортного потоку, типу і якості покриття, планування території (повздовжній та поперечний профіль вулиць, архітектура забудови, світлофори) та наявності зелених насаджень. Шум, призводить до дисбалансу слухової адаптації, регуляторних процесів центральної нервової системи, шлунково-кишкового тракту, порушення гемодинаміки, розвитку шумової хвороби. При тривалому впливі порушуються механізми рефлекторних та нейрогуморальних реакцій, виникає нервова патологія, знижується увага на (12–16) %. Фізіолого-біохімічна адаптація людини до шуму неможлива, крім того для шуму притаманний консумуючий ефект. Акустичне навантаження виявляє негативний вплив і на флору, і фауну. Основні з них — зниження пристосувальної та репродуктивної здатності, зміни в трофічних сітках, підвищений ризик хижацтва, сповільнення росту, прискорення транспірації, загибель листків та квітів. Найбільш гостро ця проблема постала перед урбоекосистемами, адже урбанізація є одним з основних чинників зменшення біорізноманіття через втрату природних оселищ, їх фрагментацію або кардинальну зміну. В умовах міста до природного шуму додається багато антропогенних (промисловий, шум транспорту), що суттєво змінює акустичний фон. Наразі шумове навантаження в мегаполісах збільшилося на (12–15) дБ, а гучність у три-чотири рази. У містах із значним рухом транспорту, рівень шуму наближається до 80 дБ.
Для візуалізації та прогнозування шумового навантаження широко використовують картографічні методи. Картографування шумового навантаження міст є актуальним для України. Наразі розроблені акустичні карти лише для окремих районів міста Києва. Створення акустичних карт сприятиме кращому розумінню екологічного стану урбанізованих територій.
Мета. Дослідити та оцінити рівень шумового навантаження, що створюється транспортними потоками на основних магістралях міста Хмельницького, створити акустичну карту і визначити основні напрямки нівелювання шумового забруднення.
Методи дослідження. Загальнонаукові (узагальнення, порівняння, аналізу та синтезу, теоретико-методичного обґрунтування); математичної статистики; польові (натурні вимірювання шуму на території); картографічні (побудова карти-схеми).
Результати. У статті висвітлюється проблема акустичного навантаження міських екосистем. Оцінюється рівень шумового забруднення міста Хмельницького в Україні. Модель забруднення шумом побудована з використанням ГІС-технологій у сучасному пакеті програмного забезпечення. Показано, що моделювання та візуалізація шумового навантаження за допомогою програмного забезпечення дозволяє об’єктивно та детально оцінити акустичну ситуацію та запропонувати розроблення управлінських рішень для захисту населення від шуму.
Висновки. Інтенсивність шуму транспорту залежить від стану та ширини доріг, віддаленості житлових будинків від осі проїзної частини. Залежно від пропускної можливості доріг, наявності перехресть змінюється акустичне навантаження. Зниження міського транспортного шуму пов’язано з поглинальною, відбиваючою, екрануючою й ізолюючою акустичною здатністю. Оптимізація шумозахисту урбоекосистеми залежить від комплексу архітектурно-планувальних рішень. При запровадженні техніко-економічних характеристик шумозахисних заходів необхідно враховувати їхні практичні обмеження та можливості.
