Вступ. Вивчення закономірностей взаємодії підсистем системи Водій-Автомобіль-Дорога-Середовище дають змогу дослідникам знаходити нові критерії, які мають вплив на роботу системи. Одним із значущих факторів є взаємодія підсистеми Водій із підсистемою Дорога.
Проблематика. Як відомо, візуальний пошук [1] — це процес зорового або технічного спостереження (обстеження) простору, якій має на меті виявити об’єкт — предмет пошуку. В залежності від дорожньої ситуації пошук передбачає, що об’єкт небезпеки з’явиться в очікуваному просторі або часі. Та часто візуальне спостереження проводиться з метою переконатися у відсутності потенційних небезпек. Таким чином, функція водія при русі — постійний візуальний моніторинг дорожніх умов [2], параметри якої і буде досліджено.
Мета. Пошук способів оцінювання можливостей водіїв своєчасно знаходити небезпеки та адекватно оцінювати їх рівень для прийняття відповідних управлінських рішень в умовах перенавантаження інформацією на дорогах населених пунктів.
Матеріали і методи. В рамках вивчення проблематики зроблено аналіз публікацій закордонних та вітчизняних дослідників [3 – 7], які присвячені проблемі зорового пошуку небезпек водіями транспортних засобів, пілотами літальних апаратів та авторські напрацювання з цієї проблематики [8 – 10].
Результати. Розглянуто проблему візуального пошуку водієм потенційних небезпек в процесі руху вулицями та дорогами населених пунктів. Досліджено психологічний темп водія, а саме швидкості зорових орієнтовно-пошукових рухів на прикладі світлоповертального елемента транспортного огородження першої групи. В рамках роботи реалізовано алгоритм знаходження респондентами об’єктів потенційної небезпеки на анкетах-фотознімках.
Висновки. Спираючись на отримані результати можна говорити про певну залежність впливу швидкості зорового пошуку небезпек водіями транспортних засобів на зниження коефіцієнту аварійності. Впроваджені вже на сьогодні інженерні заходи у м. Києві дають змогу проводити повноцінні дослідження їх впливу на стримування швидкості руху.
