Вступ. Утилізація вторинних матеріалів виробництва призначена для збереження природних ресурсів і скорочення обсягу відходів, які необхідно утилізувати в спеціальних місцях поховання. Утилізація заохочується багатьма країнами Європейського Союзу. Ключовим елементом у заохоченні до переробки відходів є принцип «забруднювач платить», який був включений до всіх директив Співтовариства щодо поводження з безпечними та небезпечними відходами. З метою заохочення до переробки багато держав-членів прийняли специфічне екологічне законодавство, зокрема, сплату податку за утилізацію відходів.
Проблематика. На сьогодні в Україні не вирішено питання утилізації відходів промисловості, тому значна їх частина знаходяться у відвалах та несе в собі великий ризик для екології, і тільки незначна частина утилізується в будівельних проектах [1], хоча вже існує «Державна цільова економічна програма розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018–2022 роки» [2] та розпорядженням Кабінету міністрів України [3], які регламентують використання місцевих матеріалів, включаючи відходи промисловості під час будівництва автомобільних доріг. В той же час на електрогенеруючих підприємствах України в результаті спалювання вугілля утворюються мільйони тонн пилоподібних відходів —
золи-винесення та золи з гідровідвалу.
Мета. Проведення дослідження золи з гідровідвалу та суміші вапнякового матеріалу із золою з гідровідвалу на відповідність вимогам до наповнювачів.
Матеріали і методи. Для дослідження було обрано золу з гідровідвалу, суміш вапнякового матеріалу із золою гідровідвалу та вапняковий мінеральний порошок комерційного виробництва.
Результати. Представлено результати дослідження з встановлення можливості використання пилуватих відходів з електрогенеруючих підприємств для виробництва асфальтобетонних сумішей. Проведено експериментальні дослідження з встановлення фізико-механічних властивостей золи з гідровідвалу та з частковою заміною вапняковим матеріалом. Встановлено відповідність досліджуваних матеріалів вимогам національних стандартів.
Висновки. Проведені дослідження з визначення зернового складу, пористості, набрякання та структуруючої здатності показали, що досліджувана зола не відповідає вимогам таблиці 5 ДСТУ Б В.2.7-121 за пористістю у разі ущільнення 40 МПа, суміш 80:20 — за набряканням зразків із суміші наповнювача з бітумом, а суміш 50:50 за визначеними показниками відповідає установленим вимогам. Значне зростання набрякання зразків із суміші наповнювача з бітумом може бути пов’язане з високим вмістом глинистих домішок в досліджуваних матеріалах.
