Вступ. Властивості бітумомінерального матеріалу визначаються особливостями зв’язків, що виникають між окремими мінеральними зернами, і залежать від властивостей бітуму, товщини шару бітуму, що покриває мінеральні зерна, а також від процесів взаємодії мінеральних матеріалів і бітуму на їхній спільній поверхні розділу. Для забезпечення міцного і стійкого зв’язку між зернами бітум має рівномірно покривати тонким шаром поверхню мінеральних матеріалів. Для підвищення міцності дорожнього покриття, влаштованого з бітумомінерального матеріалу, необхідно, щоб максимальна кількість бітуму була адсорбована мінеральним матеріалом, а вміст вільного бітуму зведений до мінімального значення.
Проблематика. Залежно від природи мінерального матеріалу і хімічного складу бітуму по різному змінюються властивості його тонких шарів. На активній мінеральній поверхні міцність бітуму в тонкому шарі збільшується із зменшенням його товщини, на інактивній поверхні – майже не змінюється.
Мета. Дослідження присвячені встановленню впливу наповнювачів різного походження на об’ємні та механічні властивості асфальтобетонів, а також на їх атмосферостійкість.
Матеріали і методи. Для проведення досліджень було прийнято мінеральний порошок з вапняку, граніту, кварциту та золи-винесення.
Результати. Результати досліджень засвідчили, що тип наповнювача практично не впливає на зміни об’ємних і механічних властивостей асфальтобетону. Але, у той же час, асфальтобетони з різними наповнювачами суттєво відрізняються за водо- та морозостійкістю.
Висновки. Встановлено, що всі наповнювачі, які досліджувались, можна використовувати для виробництва асфальтобетонних сумішей, однак у певних випадках необхідно вживати заходи з підвищення водостійкості асфальтобетону шляхом використання добавок на основі поверхнево-активних речовин або ж використовувати дані наповнювачі в суміші із наповнювачем з вапняку чи інших осадових карбонатних гірських порід.
