Вступ. Останнім часом роль портів в Україні була трансформована зі фізично стратегічних воріт країни на учасників інтегрованих глобальних ланцюгів постачань, що супроводжується конкуренцією якості послуг. Це вимагає всебічного покращення продуктивності організаційної системи портів, зокрема, з оцінки ефективності її діяльності.
Проблематика. Ключові показники ефективності (КПЕ) у портовій галузі України розвивалися зі змінами парадигми діяльності портів. Остання трансформація розпочалася з принципового переходу процесу вантажопереробки від трудомісткої діяльності до капіталомісткої, а зростання обсягів світової торгівлі та посилення міжпортової конкуренції призвели до зменшення портових монополій. Збільшення потреб у капіталовкладеннях та конкурентна поведінка призвели до збільшення участі приватного сектору у наданні послуг з переробки вантажів та подальшого переходу від суто державних портів до портів-орендодавців (модель лендлорд). Для портів, що працють за моделлю «лендлорд» якість послуг визначає їхню конкурентну позицію щодо інших портів та інтермодальних альтернатив. Такі порти сприяють підвишенню якості послуг безпосередньо через інфраструктуру для доступу з суходолу та водних підходів, а також шляхом надання земель, придатних для сучасних операцій з вантажо-розвантажувальних робіт, регулювання руху суден та наземного транспорту, що входять до порту; а також через стягуваних портових зборів і тарифів, в т.ч. приватними постачальниками послуг. Це обумовлює необхідність розширення системи ключових показників вимірювання ефективності діяльності портів.
Мета. Науково-методичне обґрунтування системи показників КПЕ роботи морських портів та вироблення пропозицій щодо їх моніторингу та звітності (на прикладі діяльності Адміністрації морських портів України (далі — ДП «АМПУ») з урахуванням міжнародного досвіду в цій сфері.
Матеріали та методи. Теоретико-методологічну основу роботи складає сукупність методів і прийомів наукового дослідження: логічне узагальнення — при визначенні змісту оцінки ефективності діяльності портів; аналіз і синтез ― для дослідження особливостей діяльності зазначених підприємств, виявлення тенденцій їх розвитку в контексті визначення критеріїв формування системи показників для оцінки; системний підхід ― при визначенні елементів системи КПЕ; статистичні методи ― для аналізу фінансово-економічного стану суб’єктів господарювання.
Результати. У дослідженні запропоновано науково-методичні засади формування системи ключових показників вимірювання ефективності діяльності портів України, що включають: обґрунтування критеріїв, визначення переліку показників; визначення етапів процесу їх моніторингу та звітності (на прикладі діяльності ДП «АМПУ») з урахуванням міжнародного досвіду в цій сфері.
Висновки. Запропоновані науково-методичні рекомендації щодо оцінки ефективності діяльності портів за допомогою розробленої системи КПЕ та порядку їх застосування на підприємстві можуть бути застосовані на державних підприємствах транспортно-інфраструктурного сектору. Розробка інструментів комунікації між розробниками системи та відповідальними за їх виконання з метою підвищення ефективності діяльності портів є темою подальших наукових досліджень.