Формування системи ключових показників вимірювання ефективності діяльності портів

Опубліковано:
Номер: Випуск 23(2021)
Розділ: Економіка. Менеджмент
Cторінковий інтервал статті: 43–52
Ключові слова: ключові показники ефективності, КПЕ, критерії, морський порт, транспортна інфраструктура
Як цитувати статтю: Шемаєв В. В., Толок П. О. Формування системи ключових показників вимірювання ефективності діяльності портів. Дороги і мости. 2021. Вип. 23. C. 43–52.
Як цитувати статтю (references): Volodymyr Shemayev, Polina Tolok Formation of key perfomance indicators system for measuring the efficiency of port activities. Dorogi і mosti [Roads and bridges]. 2021. Iss. 23. P. 43–52 [in Ukrainian].

Автори

Центральний науково-дослідний інститут ОВТ ЗСУ, м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-2481-8152
Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна
http://orcid.org/0000-0001-5599-3941

Анотація

Вступ. Останнім часом роль портів в Україні була трансформована зі фізично стратегічних воріт країни на учасників інтегрованих глобальних ланцюгів постачань, що супроводжується конкуренцією якості послуг. Це вимагає всебічного покращення продуктивності організаційної системи портів, зокрема, з оцінки ефективності її діяльності.

Проблематика. Ключові показники ефективності (КПЕ) у портовій галузі України розвивалися зі змінами парадигми діяльності портів. Остання трансформація розпочалася з принципового переходу процесу вантажопереробки від трудомісткої діяльності до капіталомісткої, а зростання обсягів світової торгівлі та посилення міжпортової конкуренції призвели до зменшення портових монополій. Збільшення потреб у капіталовкладеннях та конкурентна поведінка призвели до збільшення участі приватного сектору у наданні послуг з переробки вантажів та подальшого переходу від суто державних портів до портів-орендодавців (модель лендлорд). Для портів, що працють за моделлю «лендлорд» якість послуг визначає їхню конкурентну позицію щодо інших портів та інтермодальних альтернатив. Такі порти сприяють підвишенню якості послуг безпосередньо через інфраструктуру для доступу з суходолу та водних підходів, а також шляхом надання земель, придатних для сучасних операцій з вантажо-розвантажувальних робіт, регулювання руху суден та наземного транспорту, що входять до порту; а також через стягуваних портових зборів і тарифів, в т.ч. приватними постачальниками послуг. Це обумовлює необхідність розширення системи ключових показників вимірювання ефективності діяльності портів.

Мета. Науково-методичне обґрунтування системи показників КПЕ роботи морських портів та вироблення пропозицій щодо їх моніторингу та звітності (на прикладі діяльності Адміністрації морських портів України (далі — ДП «АМПУ») з урахуванням міжнародного досвіду в цій сфері.

Матеріали та методи. Теоретико-методологічну основу роботи складає сукупність методів і прийомів наукового дослідження: логічне узагальнення — при визначенні змісту оцінки ефективності діяльності портів; аналіз і синтез ― для дослідження особливостей діяльності зазначених підприємств, виявлення тенденцій їх розвитку в контексті визначення критеріїв формування системи показників для оцінки; системний підхід ― при визначенні елементів системи КПЕ; статистичні методи ― для аналізу фінансово-економічного стану суб’єктів господарювання.

Результати. У дослідженні запропоновано науково-методичні засади формування системи ключових показників вимірювання ефективності діяльності портів України, що включають: обґрунтування критеріїв, визначення переліку показників; визначення етапів процесу їх моніторингу та звітності (на прикладі діяльності ДП «АМПУ») з урахуванням міжнародного досвіду в цій сфері.

Висновки. Запропоновані науково-методичні рекомендації щодо оцінки ефективності діяльності портів за допомогою розробленої системи КПЕ та порядку їх застосування на підприємстві можуть бути застосовані на державних підприємствах транспортно-інфраструктурного сектору. Розробка інструментів комунікації між розробниками системи та відповідальними за їх виконання з метою підвищення ефективності діяльності портів є темою подальших наукових досліджень.

Посилання

  1. Вдосконалення управління портовою галуззю України. Консолідація контролю за користуванням портовими територіями та наближення до моделі управління «порт-лендлорд»: світовий досвід і перспективи реформування в українському контексті. Світовий банк. 2020. URL: http://www.uspa.gov.ua/images/other_files/Port_galus_web_ukr.pdf (дата звернення: 13.01.2021).
  2. Port performance indicators. UNCTAD. UNCTAD secretariat report. 1976. TD/B/C.4/131/Supp.1/Rev.1. 27 p.
  3. Linking Performance Indicators to Strategic Objectives, Port Performance. UNCTAD Port Management Series. Volume 4. 2016. URL: URL: https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/dtlkdb2016d1_en.pdf (дата звернення: 13.01.2021).
  4. Krenar Ibrahimi. Performance Indicators and Port Authority Management. 2009. https://www.researchgate.net/publication/283489805_Performance_Indicators_and_Port_Authority_Management (дата звернення: 13.01.2021).
  5. Brooks M.R. and Pallis AA, eds. Advances in port performance and strategy. Research in Transportation Business and Management. Vol. 8 (special issue). 2013.
  6. De Monie G. Measuring and Evaluating Port Performance and Productivity. UNCTAD and International Association of Ports and Harbours. Geneva, 1987. 59 р.
  7. Hummels D. Globalization and freight transport costs in maritime shipping and aviation. Organization for Economic Cooperation and Development and International Transport Forum. Paris.  2009. Forum Paper 2009-3. 62 р.
  8. Cheon S. World Port Institutions and Productivity: Roles of Ownership, Corporate Structure, and Inter-port Competition. UC Berkeley: University of California Transportation Center. 2007.                    URL: https://escholarship.org/uc/item/7t64h5wr (дата звернення: 06.01.2021).
  9. Marlow P.B. Paixão Casaca A.C. Measuring lean ports performance. International Journal of Transport Management. 2003. Vol. 1 (4). P. 189–202. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijtm.2003.12.002 (дата звернення: 06.01.2021).
  10. Dooms M. Port industry performance management. Port Technology International. 2014. Issue 61.
  11. González M.M., Trujillo L. Efficiency measurement in the port industry: A survey of the empirical evidence. Journal of Transport Economics and Policy. Vol. 2009. 43(2). P. 157–192.
  12. Brooks M.R., Schellinck T., Pallis A.A. A systematic approach for evaluating port effectiveness. Maritime Policy and Management. 2011. 38(3). P. 315–334.
  13. Hiney J. Politics, path dependence and public goods: The case of international container ports : PhD thesis. Dublin, 2014.
  14. Kaplan R., Norton D. The Balanced Scorecard: Translating Strategy into Action.  Boston, 1996. 336 p.
  15. Cruz R., Ferreira J., Azevedo S. A dynamic strategic portfolio analysis: Positioning Iberian seaports. South African Journal of Business Management. Boston, 2012. 43(1). P. 33–43.
  16. Castillo-Manzano J.I., López-Valpuesta L., Laxe F.G. Political coordination costs in the Spanish port devolution process: A note. Ocean & Coastal Management. 2010. 53(9). P. 577–580.                  DOI: https://doi.org/10.1016/j.ocecoaman.2010.06.013 (дата звернення: 06.01.2021).
  17. Свистун І.І., Тульчинська С.О. Аналіз розвитку морського транспорту в Україні.                     URL: http://probl-economy.kpi.ua/pdf/2012-39.pdf (дата звернення: 06.01.2021).
  18. Cтратегічний план розвитку ДП «АМПУ» на 2021-2025 роки. URL: http://www.uspa.gov.ua/pro-pidpriemstvo/strategichnij-plan-rozvitku (дата звернення: 06.01.2021).