Вступ. У процесі поетапного застосовування в Україні принципів корпоративного управління ОЕСР та в умовах обмеженості фінансових ресурсів постає необхідність розроблення інвестиційної політики суб’єктів господарювання державної форми власності ― суб’єктів природних монополій.
Проблематика. Інвестиційна політика суб’єктів природної монополії інфраструктурного сектору має свої особливості тому, класична максимізація прибутку без її урахування може призвести до викривлення ринку, дискримінації окремих користувачів послуг інфраструктури. Це обумовлює необхідність вирішення проблеми адаптації інвестиційної діяльності до специфіки діяльності таких суб’єктів.
Мета. Обґрунтування теоретико-методичних засад формування інвестиційної політики суб’єктів природних монополій транспортно-інфраструктурного сектору та науково-практичних рекомендації щодо її реалізації на прикладі провадження інвестиційної діяльності державного підприємства, сформованим за холдинговим (мережевим) принципом.
Матеріали та методи. Теоретико-методологічну основу роботи складає сукупність методів і прийомів наукового дослідження: логічне узагальнення — при визначенні змісту інвестиційної діяльності суб’єктів природної монополії у сфері транспортної інфраструктури; аналіз і синтез ― для дослідження особливостей діяльності зазначених підприємств, виявлення тенденцій їх розвитку в контексті впливу на інвестиційну політику; системний підхід ― при визначенні елементів системи формування інвестиційної політики та процесу інвестиційного управління; експертні методи (анкетування, PEST- та SWOT-аналіз, метод вилучення знань експертів) ― при здійсненні оцінки ефективності інвестиційних проєктів; статистичні методи ― для аналізу фінансово-економічного стану суб’єктів господарювання; метод зваженої згортки ― при визначенні пріоритетності інвестиційних проєктів у складі інвестиційного портфелю підприємств.
Результати. У дослідженні запропоновано теоретико-методичні засади формування інвестиційної політики суб’єктів природних монополій транспортно-інфраструктурного сектору України, що включають обґрунтування мети, принципів і видів інвестиційної діяльності; визначення етапів процесу інвестиційного управління, а також формування інвестиційного портфелю проєктів та його структури.
Висновки. Запропоновані основні підходи до формування інвестиційної політики підприємства та інструментів її реалізації можуть бути застосовані на державних підприємствах транспортно-інфраструктурного сектору з холдинговою (мережевою, філіальною) структурою або у підприємствах приватної форми власності, що мають ознаки природної монополії.
