Вступ. Підвищення довговічності жорстких дорожніх покриттів дозволяє знизити витрати на утримання доріг за рахунок подовження міжремонтних інтервалів. Дисперсне армування є відомим методом підвищення морозостійкості та зносостійкості бетону, що позитивно впливає на довговічність дорожніх покриттів в типових для України кліматичних умовах. Базальтова фібра є стійкою до корозії та відносно недорогою, що робить її перспективною для використання у дорожній галузі. Також при приготуванні бетонів жорстких покриттів необхідно використовувати пластифікуючі та повітровтягуючі добавки.
Проблематика. В сучасних економічних умовах та з врахуванням технологічних особливостей приготування сумішей актуальним є порівняння ефективності застосування відомих методів покращення властивостей бетонів жорстких дорожніх покриттів: дисперсного армування і використання повітровтягуючої добавки. Також важливою з науковою та практичної точок зору є задача вивчення доцільності одночасного використання даних методів модифікування бетонної суміші.
Мета. Визначення впливу базальтової фібри і повітровтягуючої добавки на міцність, морозостійкість і стиранність бетонів жорстких дорожніх покриттів.
Результати. Досліджено вплив базальтової фібри довжиною 12 мм і діаметром 18 мкм та повітровтягуючої добавки MICROPORAN на властивості бетонів жорстких дорожніх покриттів. Досліджувалися бетони без фібри, а також з фіброю у кількості 0,50 кг/м3, 0,75 кг/м3 і 1,0 кг/м3. Всі суміші мали рухомість S1 і модифікувалися суперпластифікатором STACHEMENT 2570/5/G у кількості 0,6 % від маси цементу. При використанні 0,05 % MICROPORAN кількість залученого до суміші повітря зростає до (4,8–5,4) % а середня густина бетонів знижується на до (2 401–2 430) кг/м3. При використанні MICROPORAN у кількості 0,15 % до суміші залучається (10,2–11) % повітря, а середня густина бетону знижується приблизно до (2 320–2 351) кг/м3. Міцність бетонів на стиск знаходилася в діапазоні від 46,3 МПа до 63,2 МПа, міцність на розтяг при згині – в діапазоні від 5,83 МПа до 7,63 МПа. За рахунок дисперсного армування міцність бетонів на стиск зростає на 13–24 %, міцність на розтяг при згині – на (21–29) %. Повітровтягуюча добавка практично не впливає на міцність на розтяг при згині бетону, але викликає зниження міцності на стиск на (2–16) % при використанні 0,05 % MICROPORAN і на (9–21) % при використанні 0,15 % MICROPORAN. Стиранність бетону при використанні повітровтягуючої добавки практично не змінюється, а за рахунок введення базальтової фібри знижується на (14–15) %, що сприяє підвищенню довговічності матеріалу. Бетон без дисперсного армування і MICROPORAN мав морозостійкість F200. За рахунок дисперсного армування морозостійкість бетону досягає F300. При застосуванні 0,05 % повітровтягуючої добавки морозостійкість не змінюється або навіть дещо знижується, а при застосуванні 0,15 % для бетону без фібри зростає з F200 до F300 при фактичному зниженні витрати цементу.
Висновки. Завдяки використанню базальтової фібри а також комплексній модифікації суперпластифікатором полікарбоксилатного типу та повітровтягувальною добавкою MICROPORAN отримано бетон для жорстких дорожніх покриттів з високою довговічністю та необхідною міцністю.
