Об’ємне формування агрегативних архітектурно-проєктних структур з урахуванням BIM-моделювання

Опубліковано:
Номер: Випуск 33(2026)
Розділ: Архітектура та містобудування
Cторінковий інтервал статті: 429-436
Ключові слова: агрегативні структури, BIM, IFC, ISO 19650, LOIN, морфологічні карти, параметричне моделювання, 4D / 5D, RCPSP, цифровий двійник.
Як цитувати статтю: Ященко О. Ф. Об’ємне формування агрегативних архітектурно-проєктних структур з урахуванням BIM-моделювання. Дороги і мости. Київ, 2026. Вип. 33. С. 429–436.
Як цитувати статтю (references): Oleksii Yaschenko, Volumetric formation of aggregative architectural–design structures with consideration of BIM modeling. Dorogi і mosti [Roads and bridges]. Kyiv, 2026. Issue 33. P. 429–436 [in Ukrainian].

Автори

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-6181-6597

Анотація

Вступ. Стаття зосереджена на принципах об’ємного формування для агрегативних архітектурно-дизайнерських структур, які широко застосовуються в міському розвитку, враховуючи інтегроване середовище даних BIM моделювання. Вона демонструє співпрацю композиційних правил (модульність, ієрархія, сумісність) з цифровими стандартами (IFC, MVD, ISO 19650, LOIN) та інструментами параметричного дизайну (Rhino/Grasshopper, Dynamo, Revit, Tekla) для забезпечення контрольованих, відтворюваних та відстежуваних об’ємно-просторових рішень.

Проблематика. Уніфікація підходів «генерація → фільтрація → пояснення» до багатоваріантного формування, відсутність міцного зв’язку між геометрією та даними життєвого циклу (4D / 5D / 6D), а також розрив між авторською концепцією та обмеженнями виробництва/збирання.

Мета. Систематизувати підходи до агрегативного об’ємного формування на основі BIM шляхом визначення типології модулів та правил композиції, запропонувати робочий процес GFE з вбудованими критеріями якості та невизначеності.

Матеріали та методи. Морфологічні карти, ієрархічна декомпозиція WBS→PBS→SBS, DSM/міждисциплінарна координація, параметричні скрипти, прогностичні перевірки (Solibri/IDS), 4D/5D-зв’язування, базова оптимізація RCPSP.

Результати. Встановлено структурну схему переходу від морфологічного набору до федеративної BIM моделі, представлені матриці сумісності модулів, можна вивчати енергетичні та логістичні KPI, а також представлено таблицю, що містить «правила → перевірки → артефакти».

Висновки. BIM, приймаючи агрегативний метод, забезпечує контрольовану різноманітність форм, мінімізує колізії, прискорює 4D планування та робить прийняття рішень прозорим через відстежуваність даних та представлення цифрових моделей.

Посилання

  1. ISO 19650-1:2018. Organization and digitization of information about buildings and civil engineering works including building information modelling (BIM). Information management using building information modelling. Part 1: Concepts and principles. ISO. 2018.
  2. ISO 19650-2:2018. Organization and digitization of information about buildings and civil engineering works including BIM. Information management using BIM. Part 2: Delivery phase of the assets. ISO. 2018.
  3. ISO 19650-4:2022. Organization and digitization of information about buildings and civil engineering works including BIM. Information management using BIM. Part 4: Information exchange. ISO. 2022.
  4. ISO 16739-1:2018. Industry Foundation Classes (IFC) for data sharing in the construction and facility management industries. Part 1: Data schema. ISO. 2018.
  5. EN 17412-1:2020. Building Information Modelling. Level of Information Need. Part 1: Concepts and principles. CEN. 2020.
  6. SMART International. Information Delivery Specification (IDS). V1.0 Final Standard approved. 2024.
  7. National Institute of Building Sciences. National BIM Standard — United States, Version 3. 2015. Section 2.6 “BIM Collaboration Format (BCF)”.
  8. Ritchey T. General Morphological Analysis as a Basic Scientific Modelling Method. Technological Forecasting & Social Change. 2018.
  9. Бензель О., Лавріненко Л. Інформаційне моделювання сталевої будівлі з підвищеними вимогами жорсткості. Будівельні конструкції. Теорія і практика. 2021. Вип. 9. С. 30–44.
  10. Кабінет Міністрів України. Про схвалення Концепції впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) в Україні та затвердження плану заходів з її реалізації: Розпорядження від 17.02.2021 № 152-р. 2021.
  11. Європейська Комісія. Посібник з впровадження інформаційного моделювання (BIM) у публічних проєктах (EU BIM Handbook). 2017 (укр. вид. 2020).
  12. Доненко В. І., Лук’янова Т. В. Особливості формування вибору організаційно-технологічних рішень реконструкції діючих промислових підприємств. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2019. Вип. 5 (257–258). С. 24–30.