Вступ. Найбільш використовуваним дорожньо-будівельним матеріалом для влаштування верхніх шарів дорожнього одягу є асфальтобетонні суміші. Також асфальтобетонні суміші використовують для влаштування шарів злітно-посадкових смуг аеродромів, покриття мостів, вулиць, пішохідних та велосипедних доріжок тощо. Існує велика кількість видів асфальтобетонних сумішей, які відрізняються за різновидом зернового складу, найбільшим номінальним розміром зерен заповнювача, вмістом щебеню, вмістом подрібненого та неподрібненого піску, якістю складників та в’язкістю бітумного в’яжучого.
Проблематика. Національний метод проєктування складу асфальтобетонних сумішей є дуже схожим на метод Маршала та метод Суперпейв в частині визначення оптимального вмісту бітумного в’яжучого за об’ємними властивостями асфальтобетону. Відмінність полягає тільки у тому, що відповідно до методу Маршала та Суперпейв за оптимальний обирають такий його вміст, за якого вміст повітряних пор становить 4,0 %. Відповідно ж до національного методу проєктний вміст повітряних пор змінюється залежно від типу асфальтобетонної суміші.
Суттєвою інновацією методу Суперпейв є визначення експлуатаційних показників асфальтобетону, таких як колієстійкість, тріщиностійкість та стійкість до утворення тріщин від утоми матеріалу. Ймовірно дані методи з часом також потрібно впроваджувати в Україні.Мета. Виконання аналізу щодо методів підбирання складу асфальтобетонних сумішей.
Матеріали і методи. Аналіз літературних джерел щодо різних методів підбору складу.
Результати. Виконано аналіз літературних джерел щодо різних методів підбору складу.
Висновки. Використання різних методів ущільнення асфальтобетонних сумішей може призводити до отримання асфальтобетонів з різними об’ємними властивостями, що впливатиме як на оптимальний вміст бітуму, так і на експлуатаційні показники асфальтобетону, тому подальші дослідження має бути спрямовано на установлення впливу методу ущільнення на об’ємні властивості асфальтобетонів та їх взаємозв’язку з виробничим ущільненням асфальтобетонних сумішей.