У статті досліджено сучасні підходи до визначення очікуваної вартості закупівель будівельних робіт та механізми зміни у договорі закупівлі у країнах ЄС на прикладі Литви. Запропоновано алгоритм інтегрованої моделі управління вартістю будівництва, що поєднує підходи життєвого циклу (LCC), публічних закупівель та контрактного менеджменту. Проведено апробацію моделі на прикладах реконструкції житлових, культових та інфраструктурних об’єктів в Україні. Доведено, що застосування моделі дозволяє знизити перевищення вартості на 20–25% та підвищити прозорість реалізації інвестиційних проєктів.
Вступ. Війна, руйнування об’єктів будівництва та нагальна потреба у відбудові громадських, житлових, культових та інфраструктурних об’єктів в Україні вимагають запровадження сучасних інструментів управління вартістю будівництва. Обмеженість бюджетних ресурсів, донорських програм і необхідність забезпечення високого рівня прозорості визначають актуальність пошуку ефективних механізмів формування очікуваної вартості закупівель та контролю вартості на всіх етапах життєвого циклу проєкту
Проблематика. У практиці ЄС, зокрема Литви, діє багаторівнева система управління вартістю, що базується на Директиві 2014/24/EU, стандартах формування кошторисів, використанні реєстрів ринкових цін (Sistela) та стандартизованих процедурах внесення змін до контрактів. Натомість в Україні традиційно домінує кошторисно-нормативний підхід, хоча КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» (зі змінами 1 – 5) та Постанова КМУ № 1512 свідчать про поступовий перехід до гібридної нормативно-ринкової моделі. Проблема полягає у відсутності комплексної науково обґрунтованої моделі, яка б інтегрувала сучасні інструменти планування, прогнозування та контролю вартості будівництва в умовах реконструкції та відновлення.
Метою дослідження є розробка інтегрованої моделі управління вартістю будівництва в умовах реконструкції та відновлення громадських, культових та інфраструктурних об’єктів з урахуванням передових європейських практик та можливостей їх імплементації в Україні.
Матеріали та методи дослідження спрямовані на обґрунтування інтегрованої моделі управління вартістю будівництва в умовах реконструкції та відновлення, а також на порівняльний аналіз української та європейської практик. Методичний апарат побудований на нормативних документах, економічних моделях, цифрових інструментах та емпіричних прикладах реальних проєктів.
Результати. У результаті дослідження розроблено інтегровану модель управління вартістю будівництва, яка поєднує підхід життєвого циклу (LCC), механізми публічних закупівель, інструменти контролю змін контракту та багаторівневу верифікацію вартості. Апробація моделі на прикладах реконструкції житлових, культових та інфраструктурних об’єктів в Україні засвідчила її ефективність: перевищення вартості зменшено з 30 % до 8 %, рівень ризику — приблизно на 80 %, а економія коштів становила 20 – 25 % від загального бюджету проєктів. Підтверджено, що застосування моделей MCI, MLCVM та DBPM забезпечує прозорість формування вартості, підвищує точність кошторисних розрахунків та дозволяє гармонізувати українські практики із європейськими стандартами.
Висновки. На основі порівняльного аналізу України та Литви проаналізовано можливості адаптації європейських практик. Розроблена струтура інтегрованої моделі управління вартістю поєднує LCC, ринкові індикатори та механізми контролю змін, що відповідають європейським стандартам.Апробація моделі підтвердила її ефективність: перевищення вартості зменшено на 20 – 25 %, а ризики — на ≈ 80 %.Модель забезпечує підвищення прозорості та достовірності формування вартості в умовах реконструкції та відновлення. Рекомендовано впроваджувати модель у публічні закупівлі та проєкти відбудови при реконструкції житлових, культових та інфраструктурних об’єктів для гармонізації з практиками ЄС.
