Вступ. Наведено результати дослідження воску харчових відходів як потенційно екологічного модифікатора бітумних в'яжучих з метою зменшення в'язкості при температурі нижче 120 °С. На сьогодні добре відомо, що порівняно з класичними процесами віск знижує робочі температури асфальтобетонного покриття, зменшуючи тим самим атмосферні викиди та витрати енергоресурсів.
Мета. Встановити вплив цього воску харчових відходів, а також інших воскоподібних та поверхнево-активних добавок на макроскопічні реологічні властивості шляхом визначення температури в'язкоеластичного переходу та в'язкості різних сумішей бітумних добавок.
Результати. Представлено молекулярне дослідження впливу різних добавок на основі молекулярної дифузії за допомогою дифузіометрії ядерно-магнітного резонансу (ЯМР), вимірювання диференціальної скануючої калориметрії (ДСК). Також проводено дослідження для різних типів воску (відходи та комерційний) для оцінки та порівняння температури переходу досліджуваних добавок з твердої фази у рідку.
Висновки. Встановлено, що віск харчових відходів зменшує в'язкість бітуму за температури нагрівання менше ніж 120 °C, що дозволяє виробляти суміш за нижчих температур. Дія цього воску аналогічна комерційним воскам, які застосовують для виробництва теплих асфальтобетонних сумішей, але його вартість значно нижча, оскільки, по суті — це відходи.