Управління вартістю інвестиційних будівельних проєктів інфраструктурних, громадських та культових об’єктів на основі життєвого циклу: досвід ЄС та України

Опубліковано:
Номер: Випуск 33(2026)
Розділ: Економіка. Менеджмент
Cторінковий інтервал статті: 64-81
Ключові слова: відновлення, громадські будівлі, життєвий цикл, інфраструктурні об’єкти, інвестиційне проєктування, культові будівлі і споруди, реконструкція, нормативно-правове забезпечення, оцінювання інвестиційних проєктів, публічні закупівлі, ціноутворення в будівниц
Як цитувати статтю: Цифра Т. Ю., Денисюк О. В., Каськів Н. В., Юрчук О. Ю. Управління вартістю інвестиційних будівельних проєктів інфраструктурних, громадських та культових об’єктів на основі життєвого циклу: досвід ЄС та України. Дороги і мости. Київ, 2026. Вип. 33. С.64–81.
Як цитувати статтю (references): Tetiana Tsyfra, Olga Denysiuk, Nazarii Kaskiv, Oleksandra Yurchuk. Cost management of investment construction projects of infrastructure, public and religious facilities based on the life cycle: experience of the EU and Ukraine. Dorogi і mosti [Roads and bridges]. Kyiv, 2026. Issue 33. P. 64–81 [in Ukrainian].

Автори

Відокремлений структурний підрозділ «Інститут інноваційної освіти київського національного університету будівництва і архітектури», м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-5294-4933
Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА), м. Київ, Україна
https://orcid.org/0009-0003-6118-2709
Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА), м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7891-0467
Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА), м. Київ, Україна
https://orcid.org/0009-0007-6398-0121

Анотація

У статті досліджено сучасні підходи до визначення очікуваної вартості закупівель будівельних робіт та механізми зміни у договорі закупівлі у країнах ЄС на прикладі Литви. Запропоновано алгоритм  інтегрованої моделі управління вартістю будівництва, що поєднує підходи життєвого циклу (LCC), публічних закупівель та контрактного менеджменту. Проведено апробацію моделі на прикладах реконструкції житлових, культових та інфраструктурних об’єктів в Україні. Доведено, що застосування моделі дозволяє знизити перевищення вартості на 20–25% та підвищити прозорість реалізації інвестиційних проєктів.

Вступ. Війна, руйнування об’єктів будівництва та нагальна потреба у відбудові громадських, житлових, культових та інфраструктурних об’єктів в Україні вимагають запровадження сучасних інструментів управління вартістю будівництва. Обмеженість бюджетних ресурсів, донорських програм і необхідність забезпечення високого рівня прозорості визначають актуальність пошуку ефективних механізмів формування очікуваної вартості закупівель та контролю вартості на всіх етапах життєвого циклу проєкту

Проблематика. У практиці ЄС, зокрема Литви, діє багаторівнева система управління вартістю, що базується на Директиві 2014/24/EU, стандартах формування кошторисів, використанні реєстрів ринкових цін (Sistela) та стандартизованих процедурах внесення змін до контрактів. Натомість в Україні традиційно домінує кошторисно-нормативний підхід, хоча КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» (зі змінами 1 – 5) та Постанова КМУ № 1512 свідчать про поступовий перехід до гібридної нормативно-ринкової моделі. Проблема полягає у відсутності комплексної науково обґрунтованої моделі, яка б інтегрувала сучасні інструменти планування, прогнозування та контролю вартості будівництва в умовах реконструкції та відновлення.

Метою дослідження є розробка інтегрованої моделі управління вартістю будівництва в умовах реконструкції та відновлення громадських, культових та інфраструктурних об’єктів з урахуванням передових європейських практик та можливостей їх імплементації в Україні.

Матеріали та методи дослідження спрямовані на обґрунтування інтегрованої моделі управління вартістю будівництва в умовах реконструкції та відновлення, а також на порівняльний аналіз української та європейської практик. Методичний апарат побудований на нормативних документах, економічних моделях, цифрових інструментах та емпіричних прикладах реальних проєктів.

Результати. У результаті дослідження розроблено інтегровану модель управління вартістю будівництва, яка поєднує підхід життєвого циклу (LCC), механізми публічних закупівель, інструменти контролю змін контракту та багаторівневу верифікацію вартості. Апробація моделі на прикладах реконструкції житлових, культових та інфраструктурних об’єктів в Україні засвідчила її ефективність: перевищення вартості зменшено з 30 % до 8 %, рівень ризику — приблизно на 80 %, а економія коштів становила 20 – 25 % від загального бюджету проєктів. Підтверджено, що застосування моделей MCI, MLCVM та DBPM забезпечує прозорість формування вартості, підвищує точність кошторисних розрахунків та дозволяє гармонізувати українські практики із європейськими стандартами.

Висновки. На основі порівняльного аналізу України та Литви проаналізовано можливості адаптації європейських практик. Розроблена струтура інтегрованої моделі управління вартістю поєднує LCC, ринкові індикатори та механізми контролю змін, що відповідають європейським стандартам.Апробація моделі підтвердила її ефективність: перевищення вартості зменшено на 20 – 25 %, а ризики — на ≈ 80 %.Модель забезпечує підвищення прозорості та достовірності формування вартості в умовах реконструкції та відновлення. Рекомендовано впроваджувати модель у публічні закупівлі та проєкти відбудови при реконструкції житлових, культових та інфраструктурних об’єктів для гармонізації з практиками ЄС.

Посилання

  1. Безуглий А., Базилюк А., Комар В. Теоретична концептуалізація визначення вартості інвестиційного проєкту з відновлення інфраструктури на основі потреб стейкхолдерів. Економіка та суспільство. 2025. (77). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-77-100.
  2. Марушева О. Тенденції нормативно-правового регулювання соціально-економічних відносин у будівництві в країнах розвиненої демократії. Актуальні проблеми державного управління. 2019. № 1(55). С. 63–68.
  3. Пархоменко Л. М. Європейський досвід здійснення публічних закупівель інжинірингових та консалтингових послуг у будівництві як основний елемент удосконалення національного законодавства. Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 12. С. 241–246. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2024.12.241.
  4. Непомнящий О. М., Прав Ю. Г., Пархоменко Л. М. Договір інжинірингу: міжнародний досвід у контексті публічних закупівель. Наукові інновації та передові технології. 2023. № 5(19). C. 208–217. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-5(19)-247-255.
  5. Зельцер Р. Я., Бєлєнкова О. Ю., Новак Є. В., Дубінін Д. В. Цифрова трансформація процесів ресурсно‑логістичного та організаційно‑структурного забезпечення будівництва. Наука та інновації. 2019. № 5. С. 34–38. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.15407/scine15.05.038.
  6. Бєлєнкова О., Коваль О. Цільові пріоритети та формалізовані показники реалізації концепції життєвого циклу будівельних об'єктів під час проєктного фінансування програм оновлення житла. Будівельне виробництво. 2024. (78). С. 117-124. DOI: https://doi.org/10.36750/2524-2555.78.117-124.
  7. Бєлєнкова О., Коваль О., Божинський М., Щербак І., Бень О. Моделі і методи оцінювання просторових параметрів інвестиційних проєктів і програм реконструкції міст. Шляхи підвищення ефективності будівництва. 2024. 2(54). С. 380–394. DOI: https://doi.org/10.32347/2707-501x.2024.54(2).380-394.
  8. Цифра, Т.Ю. Тренди контрактів FIDIC у відновлюваній енергетиці та їхній зв’язок із інвестиційним проектуванням, будівництвом і реконструкцією на місцевому рівні. Цифрова економіка та економічна безпека. 2025. С. 259-264. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.16-39.
  9. Sorokina, L., Tsyfra, T., Vahovich, I. (2024). Modeling the Level of Implementation of BIM by Enterprises as a Means of Optimizing the Cost. In: Semenov, A., Yepifanova, I., Kajanová, J. (eds) Data-Centric Business and Applications. Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies, vol 195. Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-54012-7_12.
  10. Life Cycle Costing (LCC). ISO 15686‑5 Service Life Planning — Part 5: Life-Cycle Costing. International Organization for Standardization, 2017.
  11. EU Directive 2014/24/EU. Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/24/ЄС від 26.02.2014 про державні закупівлі.
  12. FIDIC Conditions of Contract. Conditions of Contract for Construction (Red Book); Conditions of Contract for Plant and Design‑Build (Yellow Book). FIDIC, останнє оновлення 2017.
  13. Будівельно‑економічні норми Литви. STR 1.04.04:2017 «Statybos sąmatų skaičiavimas». Vilnius: Lietuvos Respublikos aplinkos ministerija, 2017.
  14. Постанова КМУ №1512. Постанова Кабінету Міністрів України №1512 від 19.11.2025 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану».
  15. КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва». Наказ Мінрегіону України. Зміни 1–5, https://e-construction.gov.ua/laws_detail/2699601180912256347?doc_type=6.
  16. Sistela. Lietuvos kainynų ir rekomendacijų sistema (ринкові індикатори та індексація вартості). Vilnius: Sistela Ltd., 2017–2024.