Вступ. У статті досліджується вплив атмосферних опадів на дорожню конструкцію, зокрема на інфільтрацію води у ґрунт узбіччя автомобільних доріг, що є важливим аспектом для забезпечення їхньої довговічності. Забезпечення надійного функціонування дорожньої конструкції стає дедалі важливішим в умовах зростаючих транспортних навантажень і кліматичних змін, що призводять до підвищення кількості опадів. Постійне проникнення вологи в земляне полотно може спричинити руйнування дороги, створюючи ризики для безпечного пересування транспорту та потребу в частому ремонті. Важливим є розроблення та впровадження ефективних методик оцінювання просочування вологи в ґрунт, що дозволить забезпечити довговічність та економічну ефективність експлуатації доріг.
Проблематика. В умовах зміни клімату та збільшення кількості інтенсивних опадів актуальним є питання оцінки їхнього впливу на дорожню конструкцію автомобільної дороги. Накопичення вологи в земляному полотні може призводити до порушення стабільності ґрунтової основи, що знижує несну здатність дорожнього одягу. Дослідження, спрямовані на аналізування інфільтрації опадів та їхнього впливу на дорожні конструкції дозволять впровадити ефективні рішення для підтримування належного експлуатаційного стану доріг.
Мета. Метою даного дослідження є порівняння двох основних методик оцінювання кількості опадів, що проникають у ґрунт узбіччя автомобільних доріг, з урахуванням різних кліматичних і геологічних умов. Дослідження має на меті визначити переваги та обмеження кожної методики для подальшого використання їх у дорожній практиці з метою забезпечення надійності дорожньої конструкції.
Матеріали та методи. У дослідженні використано статистичні методи аналізу даних про опади, отриманих із різних джерел, для обчислення коефіцієнтів кореляції Пірсона. Це дозволило оцінити взаємозв’язок між даними про кількість опадів і їхній вплив на ґрунт узбіччя. Крім того, у роботі було застосовано порівняння двох методик: методики регулювання водно-теплового режиму дорожніх конструкцій, що враховує сезонні кліматичні зміни, та методики застосування геосинтетичних матеріалів для контролю інфільтрації води.
Результати. Аналіз метеорологічних даних показав високий ступінь кореляції, що свідчить про узгодженість різних джерел інформації та їхню придатність для використання в наукових розрахунках. Методика регулювання водно-теплового режиму враховує природні та сезонні чинники, які впливають на процес інфільтрації вологи, але вона є складною у застосуванні через необхідність великої кількості вхідних даних і використання підбору значень для отримання точних результатів. Методика, що передбачає використання геосинтетичних матеріалів, виявилася ефективнішою в умовах підвищеної вологості та на ділянках з ускладненою геологічною ситуацією, оскільки вона дозволяє краще контролювати надходження води в узбіччя за допомогою сучасних технічних рішень, проте у ній не враховано вид ґрунту.
Висновки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що обидві розглянуті методики можуть бути ефективно застосовані для оцінки інфільтрації атмосферних опадів у ґрунт узбіччя автомобільних доріг залежно від конкретних умов проєкту. Методика регулювання водно-теплового режиму більш доцільна для застосування у проєктах, де необхідно враховувати сезонні зміни клімату та природні процеси. Натомість методика використання геосинтетичних матеріалів є ефективнішою на ділянках з високим рівнем вологості та складними геологічними умовами. Результати дослідження сприятимуть покращенню проєктних рішень щодо експлуатації доріг в умовах змін клімату та підвищення стійкості дорожніх конструкцій до впливу опадів. Подальші дослідження мають бути спрямовані на удосконалення існуючих методик і розроблення нових підходів, які дозволять підвищити надійність дорожньої конструкції.
