Вступ. У сучасному світі транспортна інфраструктура міст стикається зі значними викликами, пов’язаними із зростанням інтенсивності автомобільного руху, заторами та необхідністю забезпечення безпеки дорожнього руху. Серед широкого спектру інженерних рішень і технологій, що спрямовані на вирішення цих проблем, варто виділити питання обґрунтування вибору планувальних рішень у місцях найбільшої концентрації транспортних потоків — транспортних вузлах. Світовий досвід показує, що влаштування саморегульованих кільцевих перетинів є одним із засобів оптимізації руху, зменшення заторів та підвищення безпеки на дорогах. Тому важливо розглянути даний тип планувальних рішень транспортних вузлів з точки зору доцільності їх використання на вулично-дорожній мережі міста.
Проблематика. Одними з основних принципів організації дорожнього руху на перехрестях з високою інтенсивністю є влаштування світлофорного регулювання або саморегульованих кільцевих розв'язок. В умовах щільної міської забудови питання обґрунтування вибору планувальних рішень перехресть набуває особливої актуальності, адже через значну вартість одиниці площі міської території її відчуження під елемент транспортної інфраструктури є дуже складним питанням, рішення якого потребує комплексної оцінки усіх варіантів з допомогою різних методів оцінки вибору планувальних рішень перетинів на вулично-дорожній мережі міст. Одним із таких методів є детальне транспортне моделювання, з допомогою якого можна розраховувати показники рівня обслуговування LOS (Level of Servise), транспортно-експлуатаційні, екологічні та енергетичні характеристики в межах окремих елементів вулично-дорожньої мережі. Попри приділення значної уваги у вітчизняній нормативній документації та наукових дослідженнях питанням проєктування саморегульованих і регульованих розв’язок, чіткої аргументації щодо обґрунтування вибору їх планувальних рішень, на сьогоднішній день, немає. У зв’язку із цим актуальним є питання здійснення оцінки ефективності роботи обох типів планувальних рішень залежно від зміни інтенсивності руху транспорту в їх межах з метою отримання основних показників роботи обох типів планувальних рішень транспортних вузлів при обґрунтуванні їх вибору.
Матеріали та методи. Основним методом аналізу ефективності планувальних рішень є використання детального транспортного моделювання за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення PTV Vissim.
Висновки. Обґрунтування доцільності влаштування саморегульованих кільцевих розв’язок може здійснюватися на основі розрахункових показників, отриманих з використанням інструменту детального транспортного моделювання, серед яких кількість транспортних засобів, які проїхали через перехрестя, часові затримки і швидкість руху транспорту. У результаті експерименту встановлено, що при інтенсивності вхідних транспортних потоків у межах 1500…3000 авт./год кількість транспортних засобів, які проїжджають як через регульоване перехрестя, так і через саморегульовану кільцеву розв'язку майже не змінюється (різниця коливається в межах 3 – 6 %). При цьому розбіжність абсолютних показників кількості транспортних засобів, які проїхали саморегульовану кільцеву розв'язку, на 26 – 33 % (залежно від інтенсивності вхідного транспортного потоку) перевищує показники перехрестя зі світлофорним регулюванням.
