Вступ. Потреба у прискореному будівництві набуває особливої гостроти в умовах подолання наслідків надзвичайних ситуацій, військових конфліктів, а також під час розгортання масштабних промислових і логістичних комплексів у стислі строки. Традиційна модель організації будівництва, що передбачає поетапне планування з тривалими циклами накопичення запасів, вичерпала свій потенціал у динамічному середовищі, оскільки вона не здатна гнучко реагувати на дефіцит часового ресурсу. У зв’язку з цим, актуальність дослідження зумовлена об’єктивною необхідністю розроблення нових моделей логістичного забезпечення, які б дозволили трансформувати логістику з допоміжної функції на інтелектуальний драйвер виробничого процесу.
Проблематика логістичного забезпечення прискореного будівництва охоплює низку критичних викликів, першочерговим серед яких є синхронізація процесів постачання та монтажу. В умовах зведення об’єктів у стислі строки, таких як модульні споруди чи мобільні госпіталі, практично відсутній часовий ресурс на складування, тому будь-яка затримка постачання навіть на декілька годин призводить до простою техніки та персоналу. Це зумовлює необхідність переходу на систему Just-in-Time («точно в строк»), де матеріали подаються «з коліс» безпосередньо в зону монтажу.
Паралельно постає проблема дефіциту складських і маневрових площ, оскільки високі темпи робіт вимагають одночасної присутності на майданчику значної кількості ресурсів. Надмірне накопичення матеріалів призводить до «затоварення» території, що блокує під’їзні шляхи та роботу кранів; розв’язанням цієї проблеми стає створення проміжних логістичних хабів і консолідаційних центрів за межами об’єкта.
Мета. розробити модель оптимальної організації логістичного забезпечення прискореного будівництва соціальної інфраструктури, спрямовану на мінімізацію впливу логістичних і ресурсних обмежень.
Матеріали і методи. аналітичні: аналіз ланцюга постачання, визначення всіх етапів руху матеріалів від виробника до майданчика та ідентифікація ризикових точок. Порівняльний аналіз: зіставлення вартості та термінів постачання імпортних і вітчизняних аналогів; організаційне моделювання: моделювання «вузьких місць»: створення імітаційної моделі (мережевого графіка) для оцінки впливу затримки поставки критичного матеріалу (бетон, арматура, сендвіч-панелі) на загальний термін реалізації проєкту.
Результати. зроблена спроба ідентифікувати та класифікувати ключові логістичні ніші у поточному будівельному ланцюзі постачання. Проаналізовані організаційні схеми, які успішно використовують комплектні поставки для мінімізації складських потреб. Обґрунтована економічна доцільність переходу на вітчизняні матеріали як спосіб зменшення залежності від міжнародної логістики. Розроблено рекомендації щодо організаційного планування постачання в умовах постійної зміни безпекової ситуації.
Висновки. Аналіз особливостей організації логістики дозволяє стверджувати, що в умовах прискореного будівництва часовий чинник набуває критичного значення, внаслідок чого логістична система перестає виконувати лише допоміжну роль і стає стратегічним чинником, що визначає загальний темп робіт. У зв’язку з цим, перехід до моделі постачання Just-in-Time постає як обов’язкова умова для уникнення виробничих простоїв і забезпечення безперервності монтажних процесів. Важливим аспектом оптимізації простору є використання зовнішніх консолідаційних центрів (хабів), що визначено як найбільш ефективний спосіб розв’язання проблеми дефіциту площ на будівельному майданчику, забезпечуючи високу маневровість техніки та належну організацію під’їзних шляхів.
