Вступ. Забезпечення подальшого економічного зростання та соціальних змін в Україні передбачають розвиток дорожньо-транспортної мережі та її інфраструктури за європейськими вимогами. Інфраструктура, яка забезпечує ефективне функціонування автодорожньої індустрії, включає безпосередньо дорожню мережу та споруди на ній, у тому числі мости, естакади, ландшафтні мости, екодуки та тощо). Кожна із зазначених складових локально негативно впливає на довкілля, водночас вплив інфраструктури у цілому носить регіональний, а іноді й глобальний характер.
Проблематика. Оцінити вплив окремих складових транспортної інфраструктури на тваринний світ досить складно, оскільки транспортна мережа створює для тварин нові чинники впливу, нерідко вони не можуть до них адаптуватися. При прокладанні автошляхів, зазвичай вилучається з обігу більша площа земельних ресурсів, ніж це потрібно. При цьому знищуються та руйнуються природні оселища тварин (за рахунок вирубування дерев, чагарників, осушення боліт, засипання водойм). При обґрунтуванні проектних рішень базовими є оцінки можливого збитку мисливським і зникаючим видам, промисловим і цінним видам риб, сільськогосподарському виробництву.
Прокладання дороги через міграційні шляхи є також питанням безпеки руху, адже масові міграції можуть перешкоджати руху на дорозі і створювати загрозу для життя людей. Це важливо не тільки для великих тварин (небезпека зіткнення), а й для дрібних представників фауни (втрата керованості, збільшення гальмівного шляху). Характерною особливістю зіткнень транспортних засобів з тваринами є зосередження їх на невеликих за протяжністю ділянках доріг (0,6–0,8 км). Місця найчастіших зіткнень збігаються з ділянками, що проходять в нульових відмітках, насипах висотою 2,0–2,5 м та виїмках такої ж глибини, мають пологі схили. За оцінками фахівців, число наїздів на тварин у загальній кількості ДТП не перевищує (2‒4) %. Число поранених пасажирів складає 20–25, загиблих ― 2–3 на 100 зіткнень із тваринами, для яких зіткнення є смертельними (Рубцов, 2017). Для забезпечення збереження біорізноманіття та безпеки учасників дорожнього руху є запобігання зіткнень із тваринами, а у нашому випадку — уникнення дорожньо-транспортного будівництва чи реконструкції там, де це можливо. Коли ж такої можливості немає, необхідно передбачати створення конструкцій для перетину тваринами доріг (Гавриленко, 2017).Таким чином, проблема мінімізації ризиків як для представників фауни, так і для дорожнього руху за рахунок спорудження біопереходів та огорож по периметру для пересування представників фауни через автодороги є актуальною.
Мета. Надати основні технічні характеристики для проектування біопереходів та огорож по периметру, які полегшать пересування представників фауни через автодороги з мінімізацією ризику як для фауни, так і для дорожнього руху.
Матеріали та методи. Основними методами дослідження є застосування теоретичних загальнонаукових підходів для вивчення містобудівних об’єктів: аналіз і синтез міжнародних та вітчизняних науково-теоретичних робіт, документації ЄС (хартій, вимог до проектування), української нормативно-правової бази, літературних джерел; збір та аналіз статистичних даних для виявлення небезпек впливу дорожньої інфраструктури на біорізноманіття і визначення цінності природного ландшафту території побудови біопереходу.
Результати. Результатом роботи є систематизація основних технічних принципів проектування біопереходів, методичних підходів і практичних рекомендацій, які, з урахуванням вимог до інтеграції дикої природи на етапі планування розвитку дорожньої інфраструктури, є підґрунтям для вибору способу розроблення найкращого та найпростішого еколого-економічного рішення, що забезпечить збереження біорізноманіття шляхом дефрагментації ареалів.
Висновки. Заходи щодо дефрагментації середовища існування спрямовані на зниження перенавантаження функціонуючої інфраструктури, зокрема бар’єрного ефекту. Здійснений нами аналіз дає змогу виявити кращі приклади будівництва біопереходів і застосувати прогресивний вітчизняний та міжнародний досвід для вдосконалення існуючих проектів із використанням досвіду розробок ЄС. Систематизація основних технічних принципів проектування біопереходів є основою для розроблення національного стандарту щодо вимог до проектування біопереходів на автомобільних дорогах для визначення чітких вимог до проектування, будівництва, ремонту і утримання біопереходів для диких тварин на автомобільних дорогах.
