Вступ. Основні екологічні ризики спричинені автомобільними дорогами полягають у виснаженні популяцій (смертність на дорогах) та бар’єрному ефекті (фрагментація ареалів). Бар’єрні ефекти – тварини уникають перетинання доріг, це призводить до зменшення розміру та якості середовища існування, оптимальної чисельності популяції, зниження здатності знаходити їжу та партнера, посилення генетичної структуризації та локального вимирання (Forman et al. 2003; Andrews et al. 2015; van der Ree et al. 2015). Ці ризики на тлі інших стресових чинників, зокрема, наявність інвазійних видів, забруднення, використання пестицидів, зміна клімату, хвороби рослин і тварин можуть загрожувати збереженню популяцій.
Особливо актуально це питання для герпетофауни, що пов’язано з їхніми біологічними особливостями. Зокрема, рептилії та земноводні повільно пересуваються, занадто малі (щоб їх побачили водії), не уникають доріг, у холодні періоди дороги приваблюють земноводних (терморегуляція), оскільки покриття поглинає й утримує тепло (Case and Fisher 2001; Jochimsen et al. 2004).
Принцип забезпечення екологічного континуїтету полягає в визначенні пріоритетних зусиль щодо пом’якшення екологічних ризиків для тварин та зменшенні негативного впливу транспортного комплексу як просторового бар’єру та джерела забруднення шляхом запровадження ряду технічних засобів (екопереходи, екрани (насипи, озеленення). Оскільки наразі змінімізувати екологічні ризики на всіх дорогах та для всіх виді неможливо, необхідним є визначити найуразливіші види, оцінити ризики для популяцій та необхідність пом’якшення на підставі аналізу щільності та типів доріг, інтенсивності дорожнього руху.
Проблематика. З появою наземного транспорту виникла прогресуюча екологічна проблема ― трансформація ландшафтів, першочергово вона постала в країнах з розвиненою дорожньою інфраструктурою Західної Європи та США, й досить швидко поширилась земною кулею (Ellenberg, et al., 1981; Фетисов,1999; Загороднюк, 2006; Шевцов, Ильюх, Хохлов, 2012). Дослідженню впливу транспортної інфраструктури присвячені численні публікації як закордонних, так і вітчизняних авторів. Особлива увага європейських авторів приділяється вивченню питань феномену фрагментації природних екосистем. У Європі функціонує мережа експертів та установ IENE, яка вивчає можливість запровадження превентивних заходів щодо фрагментації ландшафтів, сприяє розвитку транспортної інфраструктури з урахуванням природоохоронних вимог, шляхом створення безпечної, екологічно стійкої загальноєвропейської транспортної інфраструктури.
Екологічний слід дорожньої мережі значно перевищує її протяжність (Вознюк, 2014). Це обумовлено наслідками впливу, зокрема, смертність на дорогах ссавців, рептилій, плазунів (Forman et al. 2003), фрагментація ландшафту (дороги розбивають ареал на ізольовані ділянки, з низькою чисельністю популяцій (іноді нижче мінімальної), тому такі популяції втрачають генетичне різноманіття та можуть локально вимирати), втрата ареалів існування видів та зниження рівня зв’язаності. Крім того, до цих очевидних наслідків, додаються шумове та вібраційне забруднення, які інгібують здатність плазунів, птахів і ссавців виявляти здобич або уникати хижаків (Forman et al. 2003), порушується світловий режим (Rich and Longcore 2006). Дороги сприяють розвитку ерозійних процесів ґрунтів, поширенню інвазійних та інтродукованих видів (у придорожні екотони транспортними засобами переноситься (300―800) насінин/м2 за рік (Von der Lippe and Kowarik 2007), що сприяє формуванню локальних псевдопопуляцій), створюють перешкоди та є джерелами забруднення довкілля (Forman et al. 2003).
Мета. Обґрунтування принципу екологічного континуїтету щодо негативного впливу транспортної інфраструктури на природні екосистеми та пошук можливих шляхів мінімізації й запобігання такому впливу.
Матеріали та методи. Основними методами дослідження є застосування теоретичних загальнонаукових підходів для вивчення: аналіз та синтез міжнародних та вітчизняних науково-теоретичних робіт, документації ЄС (хартій, вимог до проектування), української нормативно-правової бази, літературних джерел; збір та аналіз статистичних даних для виявлення небезпек впливу дорожньої інфраструктури на біорізноманіття і визначення цінності природного ландшафту.
Результати. Результатом роботи є аналіз наукової літератури про негативний вплив транспортної інфрастуруктури на тварин, систематизація основних впливів для підготовки методичних документів для організацій, що здійснюють планування і проектування транспортної інфраструктури в Україні з метою нівелювання негативного впливу.
Висновки. Принцип забезпечення екологічного континуїтету полягає в мінімізації негативних наслідків для природного середовища. Зокрема, шляхом нівелювання просторового бар’єру автомобільної дороги загального користування. При прокладанні дороги через природні екосистеми необхідно споруджувати переходи і проходи для тварин. При цьому їх щільність і тип повинні відповідати природному рангу території. Будівництво переходів для тварин повинно бути обов’язковим для всіх типів доріг, які перетинають екологічні коридори. Особливо це актуально для доріг меншого рангу, повністю позбавлених будь-яких переходів для тварин, шумозахисних екранів (на таких дорогах частіше трапляються наїзди на тварин). Важливим моментом є необхідність планування превентивних методів на етапі планування побудови дороги. Аналіз європейського досвіду свідчить, що негативний вплив транспортної інфраструктури на біоту, може бути вирішений шляхом консолідації зусиль фахівців дорожньо-транспортної галузі та фахівців у галузі охорони природи.
